Позов Фонду гарантування вкладів до росії за збитками чотирьох банків – на розгляді в суді цього тижня

Протягом поточного тижня, 26 – 30 жовтня, суди розглядають позови Фонду гарантування вкладів до пов’язаних осіб та власників дев’яти банків, що виводяться з ринку. Це справи у Верховному суді, а також у першій та апеляційній інстанціях.

Внаслідок російської окупації та втрати контролю над окремими територіями України ці банки були позбавлені можливості розпоряджатися своїм майном, розташованим на території АР Крим, Луганської та Донецької областей, втратили можливість вживати заходів, спрямованих на погашення зобов`язань за кредитним договорами та у підсумку зазнали багатомільйонних збитків. Зокрема, збитки ПАТ «БАНК «КИЇВСЬКА РУСЬ» склали 229,7 млн грн, ПАТ «КБ «АКТИВ-БАНК» втратив 169,5 млн грн, ПАТ «ЕНЕРГОБАНК» – 223,9 млн грн, ПАТ «БАНК ПЕТРОКОММЕРЦ-УКРАЇНА» – 301,9 млн грн.

Суд першої інстанції відхилив цей позов Фонду, не встановивши причинно-наслідкового зв’язку між діями російської федерації та збитками вказаних банків, а також розміру заявлених збитків. Фонд оскаржує це рішення в апеляції з метою стягнення збитків з держави-агресора та задля юридичної фіксації її відповідальності у національних судах з перспективою визнання рішень на міжнародному рівні.

Загалом, за оцінкою Фонду, унаслідок агресії рф у період 2014-2022 рр. збитки банків, що були передані під його управління, складають понад 84 млрд грн.

28 жовтня Північний апеляційний господарський суд продовжить розгляд позову Фонду до пов’язаних осіб ПАТ «ДІАМАНТБАНК» на суму 52,9 млн грн (справа №910/14581/24). Йдеться про розгляд апеляційної скарги Фонду на рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

У процесі ліквідації ПАТ «ДІАМАНТБАНК» було виявлено ряд махінацій та зловживань, що призвели до системного виведення капіталу з фінустанови напередодні визнання її неплатоспроможною і введення тимчасової адміністрації. Найбільш масова схема, що призвела до банкрутства банку, полягала в кредитуванні пов'язаних чи фіктивних комерційних структур без належного забезпечення: таким фірмам надавалися багатомільйонні позики, заставою за якими виступали фіктивні майнові права. Серед інших зловживань топпосадовців банку – укладення завідомо збиткових угод купівлі-продажу іноземної валюти на міжбанківському ринку, безпідставне списання кредитної заборгованості (свідоме незастосування інструментів стягнення за наявності чинних судових рішень на користь банку) тощо.

29 жовтня Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розпочне розгляд скарги Фонду за позовом до пов’язаних осіб ПАТ «МЕЛІОР БАНК» про відшкодування збитків у розмірі 188 млн грн (справа № 904/3867/21).

 Аналіз кредитного портфелю ПАТ «МЕЛІОР БАНК», проведений після початку виведення банку з ринку, показав, що значну частину кредитів було надано пов`язаним між собою компаніям без забезпечення або під забезпечення, яке не відповідало розміру основного зобов`язання та кредитному ризику. Позичальники мали ознаки фіктивності, а згодом розпочали процедуру банкрутства. Внаслідок кредитування таких компаній у 2014 році банку та його кредиторам було завдано суттєвих збитків.