Про вплив війни та клімату на водну безпеку в Україні
Наприкінці серпня у м. Стокгольм (Швеція) пройшла конференція «Всесвітній тиждень води 2023», під час якої презентовано інноваційні рішення для розумного та раціонального використання світових водних ресурсів.
У рамках конференції також відбулася панельна дискусія на тему: «Вплив війни та клімату на водну безпеку в Україні», у ході якої представлено нещодавній аналіз, проведений Світовим банком з використанням змішаних методів дистанційного зондування та польових досліджень, для кращого розуміння впливу вторгнення рф на іригацію та управління водними ресурсами в Україні – від врожайності сільськогосподарських культур, пошкодження інфраструктури до впливу на фермерів.
Увагу учасників було сфокусовано на впливі російського вторгнення в Україну на водну безпеку в іригаційному секторі, збитки, втрати і потреби іригаційного сектору, що виникли внаслідок війни. Також продемонстровано інновації в технологіях дистанційного зондування, які ілюструють вплив війни на продуктивність іригації в Україні, включаючи зміни в зрошуваних площах (до і після війни), вплив війни на посівні площі та зміни в NDVI (нормалізований диференційний вегетаційний індекс) (до і після війни).
До участі у панельній дискусії долучився перший заступник Голови Держрибагентства Тарас Кот, який відзначив ключові наслідки військового вторгнення рф в Україну для системи зрошення земель. Пошкодження меліоративного комплексу, спричинені російською агресією, суттєво впливають на спроможності відновлення та розвитку економіки країни. Насамперед це стосується пошкодження зрошувальних систем, каналів та насосних станцій у Херсонській та Запорізькій областях, і особливо систем, розташованих на лівому березі Дніпра і на територіях Миколаївської області, які перебували під окупацією.
Інше важливе питання – це руйнування Каховської ГЕС та, відповідно, знищення водосховища, яке було джерелом водозабору для двох великих зрошувальних каналів – Південно-Кримського та Каховського магістрального каналу. Після знищення водосховища без джерела води залишилися 12 зрошувальних систем у Запорізькій області (загальна площа зрошення понад 68 тис. га), 5 систем у Дніпропетровській області (загальна площа зрошення 4,6 тис. га) та 14 систем у Херсонській області (близько 234 тис. га). Відповідно, у 2021 році Україна мала понад 515 тис. га зрошувальної площі, а в серпні 2023 року – лише 104 тис. га.
Водночас Тарас Кот відзначив знищення або викрадення поливної техніки, особливо на Лівобережжі Дніпра та стан електромереж та генерації електроенергії, оскільки без відповідного обладнання та стабільної роботи мереж майже неможливо вдосконалювати та розвивати зрошувальні системи та сільське господарство. Сфера ринку та збуту сільськогосподарської продукції, функціонування сховищ та здійснення портових операції перебувають під постійними обстрілами рф.
«Однією з найгостріших проблем зрошення земель є розмінування сільськогосподарських угідь та іригаційних систем. Я сподіваюся, що за підтримки Світового банку та цивілізованої міжнародної спільноти ми зможемо вирішити всі ці проблеми, якісно відбудувати українські зрошувальні системи з урахуванням сучасних технологій та передових досягнень у цій сфері, а також відновити та наростити потенціал України у забезпеченні світової продовольчої безпеки», - зазначив Тарас Кот.