Протидія російському інформаційному впливу: рекомендації Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності

22 жовтня відбулося тематичне засідання Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності за участі її співголів – Міністра молоді та спорту Матвія Бідного і заступниці Керівника Офісу Президента України Олени Ковальської. Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту надав допомогу у організації засідання, а заступник Голови Комітету Василь Мокан взяв участь в цьому засіданнні.

До обговорення долучилися представники міністерств, Служби безпеки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Центру протидії дезінформації та громадського сектору.

Цього разу учасники зосередилися на російському інформаційному впливі: його ключових проявах, загрозах для української ідентичності та пріоритетах державної політики. Окрему увагу приділили захисту дітей і молоді від ворожої пропаганди – в Україні, на тимчасово окупованих територіях і за кордоном. Також проаналізували, як виконуються попередні рішення ради щодо підтримки громадян, які перебувають на тимчасово окупованій території або виїхали з неї.

Матвій Бідний наголосив, що росія веде проти України не лише військову агресію, а й системну когнітивну війну, тому держава має не лише реагувати на дезінформацію, а й формувати суспільство, здатне розпізнавати маніпуляції. Олена Ковальська підкреслила потребу в конкретних діях, які допоможуть українцям не потрапити в пастку ворожої пропаганди.

Василь Мокан у своєму виступі наголосив, що ворог не просто впливає на свідомість, а за допомогою технологій, зокрема соціальних мереж і штучного інтелекту, намагається керувати емоціями, настроями та моральним станом українського суспільства. Тому, за його словами, держава має не лише діяти через заборони та протидію ворожим наративам, а й проактивно наповнювати інформаційний простір власним якісним і різноманітним контентом.

Найбільше заступника Голови Комітету турбує молоде покоління. Він нагадав про торішній випадок в Івано-Франківську, коли ворожі спецслужби завербували через соцмережі двох підлітків, пообіцявши гроші, і використали їх як живий щит під час диверсії. Тоді Комітет провів там окреме засідання, присвячене протидії вербуванню дітей і молоді, а разом зі спецслужбами та правоохоронцями напрацював низку рішень. За інформацією Василя Мокана, завдяки завчасним повідомленням про спроби вербування вдалося запобігти близько 300 випадкам, проте проблема набагато масштабніша: росія намагається використовувати українців, зокрема молодих, як живий щит для терактів і диверсій.

Комітет, за його словами, готовий до діалогу та законодавчих ініціатив: Антитерористичний центр Служби безпеки України вказував на потребу певних змін, тому Василь Мокан закликав надсилати пропозиції щодо прогалин у законодавстві. Він підкреслив, що це питання міжсекторальне: окрім освіти й науки та правоохоронних органів, важлива роль профільних органів у сфері соціальної політики, адже ворог найчастіше впливає на соціально вразливих людей, зокрема на проблемних підлітків, які не завжди охоплені освітою й часто не мають міцної родини. Тому, на його думку, окрім закликів до батьків, потрібно шукати способи прямої комунікації з такими підлітками.

Говорячи про пріоритети, Василь Мокан наголосив на потребі балансу між обмеженнями та свободою слова: Україна не має йти шляхом росії, яка обмежує Телеграм, бо розуміє його можливості для інформаційного впливу. Водночас анонімність соцмереж, зокрема Телеграму, який наразі посідає перше місце за сприйняттям інформації, потребує рішень. Окрему увагу він приділив медіаграмотності: людей треба вчити не лише відрізняти правду від фейків, а й розуміти нові можливості ворога, передусім штучного інтелекту, бо справжній контент дедалі складніше відрізнити від згенерованого. Завершуючи, заступник Голови Комітету закликав виконавчу владу, спецслужби та правоохоронні органи активізуватися й додав, що народні депутати готові до співпраці.

За результатами засідання напрацьовано рекомендації для органів влади щодо протидії російській пропаганді та дезінформації, посилення інформаційної безпеки й утвердження української національної та громадянської ідентичності. Передусім вони стосуються молоді: рекомендовано розвивати медіаграмотність і критичне мислення, використовувати більше навчальних матеріалів із цифрової безпеки, проводити тематичні тижні в закладах освіти та залучати молодіжні центри. Окремо наголошено на потребі підтримувати створення якісного українського контенту, який буде цікавим молодій аудиторії.

Ще один напрям стосується роботи за кордоном: пропонується ширше використовувати публічну та культурну дипломатію, поширювати іноземними мовами матеріали про українську державність, історію, культуру й демократичні цінності та працювати з українською молоддю за межами України. Для тимчасово окупованих територій передбачено моніторинг російських практик індоктринації та мілітаризації дітей і молоді, викриття пропагандистських наративів проти української та кримськотатарської ідентичності, а також інформування про освітні, культурні й молодіжні можливості в Україні з огляду на безпеку людей, які залишаються в окупації.

Також учасники повернулися до питання створення Українського національного пантеону – місця вшанування видатних українців. При Українському інституті національної пам'яті створено робочу групу, до якої за рішенням засідання делегували представника Координаційної ради. Серед інших тем засідання були популяризація українського культурного продукту, ініціатива «Тисячовесна», підготовка Стратегії інформаційної безпеки та санкції, які в установленому порядку можуть бути застосовані до тих, хто з боку держави-агресора причетний до пропаганди й підтримує агресію проти України.