Разова виплата чи роялті? Студентам розповіли про зміни в авторських договорах

Майнові права на твір, створений працівником, за загальним правилом переходять до роботодавця, але в автора залишається право на винагороду. Європейське право вимагає, щоб ця винагорода залежала від реальних доходів від твору, а не зводилася до разової виплати.

Про це йшлося під час лекції адвокатки Вікторії Руденко «Право на авторство в системі прав людини», що відбулася 13 жовтня у Центрі адвокатури Університету митної справи та фінансів. Захід було організовано в межах меморандуму про співпрацю між НААУ, Радою адвокатів Дніпропетровської області та університетом для студентів бакалаврату та магістратури спеціальності «Право».

Спікерка нагадала, що право на авторство гарантує ст. 54 Конституції, а за Законом «Про авторське право і суміжні права» воно виникає з факту створення твору — з моменту надання йому будь-якої об’єктивної форми. Особисті немайнові права належать лише автору, їх не можна передати іншим особам чи успадкувати. Натомість майнові права є предметом договорів: трудового, про створення твору на замовлення, про передання (відчуження) прав, ліцензійного.

Окремо В.Руденко зупинилася на службових творах. За законом майнові права на них переходять до роботодавця в повному обсязі з моменту створення, якщо інше не передбачено законом чи договором, а працівник має право на винагороду. Її можна включити до заробітної плати, якщо посадові обов’язки прямо передбачають створення таких творів. Водночас ст. 429 Цивільного кодексу визначає, що майнові права на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові та роботодавцю спільно. Тож, за словами спікерки, усі деталі варто визначати в договорі — особливо коли твір створює не один працівник, а колектив.

Адвокатка звернула увагу на умови, які мають бути в договорі: дані для ідентифікації об’єкта, обсяг прав, що передаються, розмір чи спосіб визначення винагороди або вказівка на безоплатність. У ліцензійному договорі слід чітко зазначити вид ліцензії (виключна, невиключна, одинична), способи використання, строк, територію, порядок і строки виплат.

Також В.Руденко приділила увагу європейським тенденціям. За її словами, принцип свободи договору на практиці призвів до дисбалансу: автори, слабші в переговорах з видавцями, продюсерами чи цифровими платформами, підписували так звані buy-out contracts — передавали всі майнові права за фіксовану одноразову суму без участі в подальших доходах. Щоб подолати цей дисбаланс, Директива (ЄС) 2019/790 про авторське право на єдиному цифровому ринку закріпила принцип «належної та пропорційної винагороди», яка має корелювати з фактичними доходами від використання твору.

Це означає поступовий відхід від виключно фіксованих платежів до роялті та інших форм участі автора в прибутках. На думку спікерки, такі підходи актуальні й для України.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.