Сергій Бабак: Державне замовлення на фахівців буде з кожним роком усе більше наближатися до потреб реального сектора економіки

Держава в умовах воєнного стану щороку намагається максимально наблизити держзамовлення на фахівців до реальних потреб економіки. Наразі до другого читання готується законопроєкт №10399, що стосується диверсифікації фінансування вищої освіти. Документ також узаконить результати експериментального проєкту, який зараз триває і стосується точнішого підрахунку потреб держзамовлення. 

Про це сказав член фракції «Слуга Народу», голова парламентського Комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

«В Україні триває експериментальний проєкт, згідно з яким Міністерство економіки починає по-іншому рахувати державне замовлення, по-іншому оцінювати перспективи нашої економіки й потребу у фахівцях. Такий підхід дає нам більш реалістичні цифри щодо того, яких фахівців потребує економіка України, у яких саме сферах, у яких кількостях, причому з дуже якісним прогнозом на найближчі 5-7 років. Ми з Мінекономіки в робочому порядку вже дивилися на напрацьовану систему, і вона значно краща, ніж те, що було раніше. Я впевнений, що держзамовлення буде з кожним роком все більше наближатися до потреб реального сектора економіка», - зазначив політик.

Він додав, що цього року держзамовлення на фахівців не сильно відрізняється від минулорічного. Основна увага зосереджена на тих спеціалістах, які зараз потрібні державі.

«Передовсім це ті сфери, де держава є абсолютно найбільшим роботодавцем. Наприклад, це стосується вчителів, медиків, залізничників, спеціалістів з атомної енергетики, з оборонного комплексу, військових, правоохоронців – на цьому зосереджено фокус державного замовлення. Останніми роками ми активно наближаємо держзамовлення до потреб держави і до вимог ринку праці, який швидко змінюється через бойові дії», - наголосив народний депутат.

За його словами, також останнім часом підтвердилася теза про те, що наша система освіти зовсім не пасе задніх порівняно з європейською.

«Ми дарма себе недооцінювали багато років. Зараз завдяки спілкуванню з колегами-освітянами з інших країн підтверджуємо, що в деяких аспектах ми починаємо випереджати Європу. Тому що ті речі, які ми робимо сьогодні, під час воєнного стану, ми робимо швидше й сильно наперед. Наприклад, кваліфікаційні центри і швидкий вхід у професію в деяких країнах все ще не розвинені. І вони зараз дивляться на наш досвід, як ми це зробили», - підкреслив парламентарій.