Сергій Бабак: Компроміс щодо нацменшин прибере перепони на шляху України до ЄС і зніме вето Угорщини

Сергій Бабак: Ми знайшли рішення, яке одночасно захищає українську мову, дає зрозумілі права національним меншинам і корінним народам та прибирає одну з перешкод на євроінтеграційному шляху України, а саме допоможе нам розблокувати відкриття двох переговорних кластерів, знявши вето Угорщини.

У Верховній Раді України зареєстровано проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України» №16119.

Законопроєкт зареєстрований спільно з керівництвом Верховної Ради України та головами ключових парламентських комітетів. Документ має врегулювати окремі питання реалізації освітніх прав корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, а також сприяти виконанню євроінтеграційних зобов’язань України.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак наголосив, що запропоновані зміни не змінюють статусу української мови в освіті.

«Українська була і залишається державною мовою освітнього процесу. Законопроєкт цього не змінює. Ми знайшли рішення, яке дозволяє захистити українську мову, забезпечити освітні права національних меншин і корінних народів та водночас прибрати одну з перешкод на євроінтеграційному шляху України», - зазначив Сергій Бабак.

Захист прав осіб, які належать до національних меншин, є частиною зобов’язань України в межах Кластера 1 «Основи процесу вступу до ЄС». Виконання відповідного Плану заходів є одним з елементів подальшого просування України у переговорному процесі щодо членства в Європейському Союзі.

За словами Сергія Бабака, робота над остаточною редакцією законопроєкту тривала протягом останніх двох тижнів за участі представників керівництва Верховної Ради України та парламентських комітетів, Уряду. Паралельно відбувалися додаткові консультації з європейськими партнерами та угорською стороною.

«На старті ми мали непросту переговорну позицію, а попередньо напрацьована редакція не мала б достатньої підтримки навіть на рівні профільного Комітету. Але політика - це мистецтво домовлятися і водночас відстоювати позицію своєї держави. У результаті спільної роботи нам вдалося знайти збалансоване рішення, яке не суперечить українським національним інтересам», - наголосив Голова Комітету.

Сергій Бабак подякував за спільну роботу Першому заступнику Голови Верховної Ради України Олександру Корнієнку, Віцепрем’єр-міністру з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволоду Ченцову, Голові Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микиті Потураєву, Міністру освіти і науки України Андрію Бутенку та всім колегам, залученим до підготовки законопроєкту.

Що передбачає законопроєкт?

Насамперед українська мова залишається державною мовою освітнього процесу. Водночас законопроєкт чіткіше визначає можливості використання поряд із державною мов мов корінних народів України та національних меншин, які є офіційними мовами Європейського Союзу.

Зокрема, якщо в закладі освіти є клас, у якому освітній процес здійснюється, наприклад, угорською мовою, відповідну мову можна буде використовувати поряд з українською не лише під час освітнього процесу, а й у комунікації з іншими його учасниками.

Важливо, що відповідні зміни щодо мов національних меншин стосуються виключно мов, які є офіційними мовами Європейського Союзу, і не поширюються на російську мову.

Законопроєкт також запроваджує поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти). Претендувати на такий статус зможуть заклади, де понад половина учнів здобувають освіту мовою відповідної національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС.

За розрахунками Міністерства освіти і науки України, потенційно йдеться про 149 закладів - близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України.

«Тобто ми говоримо про дуже конкретне і доволі вузьке коло закладів. У жодному разі не йдеться про зміну мовної моделі освіти в Україні», — підкреслив Сергій Бабак.

Окремою нормою передбачено можливість розширити перелік навчальних предметів, які викладатимуться українською мовою у класах або групах, де освітній процес здійснюється мовою корінного народу чи національної меншини - офіційною мовою ЄС.

Для цього необхідна письмова заява батьків не менше двох третин учнів відповідного класу або групи, після чого рішення ухвалює заклад освіти.

Ще одна зміна стосується вузького кола керівників приватних закладів освіти. Йдеться про керівників, які вже обійматимуть відповідні посади на момент набрання Законом чинності та очолюватимуть заклади, де є класи чи групи, в яких освітній процес здійснюється мовою корінного народу або національної меншини - офіційною мовою ЄС.

Таким керівникам на час перебування на посаді не потрібно буде підтверджувати рівень володіння українською мовою державним сертифікатом. При цьому обов’язок володіти та користуватися державною мовою залишається незмінним. За даними МОН, відповідна норма стосується керівників лише 29 закладів по всій Україні.

«Не варто зводити дискусію навколо цього законопроєкту до протиставлення української мови мовам національних меншин. Ми захищаємо статус української мови, виконуємо свої зобов’язання перед громадянами України і водночас продовжуємо рух до членства в Європейському Союзі. Саме такий баланс закладено в законопроєкті», - підсумував Сергій Бабак.

Наступним етапом стане розгляд законопроєкту Комітетом Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, після чого документ має бути винесений на розгляд Верховної Ради України.