Що адвокату слід перевірити у висновку про смерть військового
Від висновку судово-медичного експерта про причину смерті військового залежить, чи пов’яже ВЛК її із захистом Батьківщини. Перевірити такий висновок часто можна лише за гістологічним дослідженням. Проте матеріал для нього в архіві зберігається три роки, а інколи його не беруть узагалі.
Про це говорили під час круглого столу «Судово-експертна практика в умовах воєнного стану: доказування, оцінка збитків від агресії рф та судово-медичні аспекти». Його 23 жовтня провів Комітет НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності. Модерувала зустріч голова комітету Віоллета Федчишина. «Судово-медична експертиза загиблих військовослужбовців — це питання встановлення істини та юридичного захисту прав родин наших героїв. Якість розтину і точність судово-медичних висновків мають вирішальне значення для обґрунтування причини смерті та її причинного зв’язку із захистом Батьківщини. Від цього безпосередньо залежить соціальний захист сімей загиблих», — наголосила вона
Судово-медичний експерт Наталія Ергард пояснила, що картина, яку експерт бачить під час розтину, – лише припущення. Його має підтвердити судово-гістологічне дослідження. Проте зразки органів часто направляють в архів без дослідження. Через це хімічне ураження легень після отруєння на бойовому завданні можуть описати як звичайну пневмонію, і ВЛК пов’яже смерть лише з проходженням служби.
За її словами, адвокату варто запитувати не лише висновок за результатами розтину, а й повний висновок гістологічного дослідження. В одному з випадків гістолог не підтвердив кардіоміопатію, яку експерт указав причиною смерті. Саме на підставі цього діагнозу ЦВЛК відмовилася пов’язати смерть із травмою.
Підставою для повторної експертизи можуть стати й розбіжності між висновком та іншими даними. Наприклад, у висновку зазначено, що тілесних ушкоджень немає, хоча військовий мав травматичну ампутацію кінцівки. Варто перевіряти і повноту токсикологічного дослідження: чи визначали в крові, крім етилового, інші спирти.
Час для оскарження обмежений. Гістологічний архів зберігається три роки, після чого його знищують. Якщо ж матеріал на гістологію взагалі не брали, повторна експертиза не допоможе встановити причину смерті. Під час обговорення модераторка зауважила, що інших інструментів, крім запитів щодо наявної документації, адвокат у такій ситуації не має.
Щоб зберегти матеріал, Н.Ергард порадила діяти, поки триває експертиза, а на неї зазвичай відводять місяць. Адвокату варто з’ясувати в експерта чи слідчого, куди направлено гістологічний матеріал. Якщо в архів, слід ініціювати його дослідження. Тоді опис зразків увійде до висновку гістолога, який зберігатиметься 25 років, і за ним можна буде оцінити перспективи оскарження.
Учасники також обговорили призначення товарознавчих експертиз за запитом сторони захисту. За словами В.Федчишиної, такі експертизи є одним із найефективніших способів вплинути на кваліфікацію правопорушення, адже вартість майна чи розмір шкоди часто вирішують долю підозрюваного або обвинуваченого. Про їхні особливості розповіла старший судовий експерт Українського НДІ спеціальної техніки та судових експертиз СБУ Ганна Ященко.
Оцінці збитків від збройної агресії рф присвятив доповідь провідний науковий співробітник Київського НДІ судових експертиз, голова секції судово-економічної експертизи Науково-консультативної та методичної ради з проблем судової експертизи при Мін’юсті Михайло Полєнніков. Модераторка наголосила, що від правильного визначення розміру шкоди залежить відшкодування збитків як у національних судах, так і на міжнародній арені.
Раніше на круглому столі Комітету НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності Н.Ергард пояснювала, що має підтверджувати медичний діагноз під час проходження ВЛК. Судові експерти там же розмежували випадки, коли для визначення збитків бізнесу від збройної агресії потрібен звіт оцінювача, а коли – висновок судового експерта.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.