Суд підтвердив, що підставою звільнення зі служби через догляд може бути висновок ЛКК

Військовослужбовці, які під час воєнного стану звільняються за сімейними обставинами у зв’язку з необхідністю постійного догляду за дружиною чи чоловіком з інвалідністю I або II групи, мають підтверджувати цю підставу висновком лікарсько-консультативної комісії (ЛКК) та довідкою за формою №080-4/о.

Такого висновку у справі №480/9446/24 дійшов Сумський окружний адміністративний суд, з яким 4 вересня погодився Другий апеляційний адміністративний суд.

Військовослужбовець подав рапорт про звільнення зі служби у зв’язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з інвалідністю I групи. До рапорту він додав копії особистих документів, свідоцтво про шлюб та медичні висновки, які підтверджували наявність у дружини інвалідності та потребу у постійному догляді.

Але військова частина відмовила у задоволенні рапорту, вважаючи надані документи неналежними: у довідці медико-соціальної експертної комісії було зазначено лише про потребу у сторонньому догляді, а висновок лікарсько-консультативної комісії, на думку командування, в даному випадку застосовуватися не міг. Також були вказані технічні неточності у медичних паперах та нібито недоліки у змісті самого рапорту.

Військовослужбовець оскаржив відмову в суді. Формування правової позиції та представництво його здійснював голова Центру надання методичної допомоги та координації волонтерського руху адвокатів з правового захисту військовослужбовців при Національної асоціації адвокатів України Ярослав Романенко.  

Суд проаналізував норми Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» та дійшов висновку, що підставою для звільнення є саме необхідність постійного догляду за дружиною або чоловіком з інвалідністю I чи II групи. Закон не визначає конкретного документа, яким підтверджується така потреба, тому слід враховувати як довідку МСЕК, так і висновки ЛКК.

Водночас МСЕК визначає лише потребу у «сторонньому догляді», тоді як поняття «постійний догляд» охоплює безперервність і повну нездатність особи до самообслуговування. Таку відмінність уже раніше роз’яснив Верховний Суд у справі №120/1909/23 (постанова від 21.02.2024).

Щодо осіб, які за станом здоровʼя нездатні до самообслуговування і потребують постійно стороннього догляду, то на переконання суду, такі повноваження віднесені до повноважень ЛКК. Ці заклади охорони здоровʼя мають право, зокрема, давати висновки: 

Тож висновок про наявність порушення функцій організму, через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують догляду (форма №080-4/о), з рекомендаціями щодо отримання відповідних послуг, може бути доказом того, що особа, яка за станом здоровʼя нездатна до самообслуговування і потребує постійно стороннього догляду.

З цих підстав відмову військовослужбовцю визнано протиправною, а військову частину зобов’язано ухвалити рішення про його звільнення з підстав, передбачених законом.

З постановою Другого апеляційного адміністративного суду у цій справі можна ознайомитися за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.