Суддя КАС ВС Наталія Коваленко розповіла про судову практику у сфері містобудування та архітектурної діяльності
«Судова статистика свідчить про те, що в судів першої та апеляційної інстанцій виникають складності при розгляді спорів про регулювання містобудування та архітектурної діяльності, тому Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підготував дайджест із цієї категорії спорів, де здійснено огляд судових рішень з актуальними правовими позиціями за 2021–2022 роки», – сказала суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Наталія Коваленко на лекції під час навчального курсу з підготовки для підтримання кваліфікації суддів апеляційних адміністративних судів на платформі Національної школи суддів України.
Суддя звернула увагу, що кількість спорів цієї категорії невелика, але відсоток скасованих рішень є значним. За 2021 рік було переглянуто 586 судових рішень судів попередніх інстанцій, з яких залишено без змін 318 (54 %), змінено рішення у 20 (3 %), скасовано 248 (42,5 %), а за січень – жовтень 2022 року переглянуто 340 рішень, з них залишено без змін 197 (58 %), змінено – 9 (3 %), скасовано 134 (39 %).
Розповідаючи про розв’язання спорів, пов’язаних із виникненням права на початок виконання підготовчих та будівельних робіт, лекторка навела як приклад справу № 826/10130/18, у якій позивач оскаржував винесений стосовно нього припис про заборону експлуатації автозаправної станції, оскільки він не був її власником, а лише орендарем. КАС ВС роз’яснив, що оскільки орендар експлуатував об’єкт, побудований без відповідних документів, то припис стосовно позивача є також правомірним. За висновком суду, правовий статус замовника будівництва набувається особою за одночасного виконання таких умов: наявність права власності або користування в особи на земельну ділянку під будівництво; про намір саме цього користувача або власника здійснювати будівельні роботи має свідчити подання у встановленому порядку відповідної заяви.
Наталія Коваленко також звернула увагу, що підготовчі роботи є одним з етапів діяльності із забудови території і передбачають обов’язок замовника повідомити про їх початок орган державного архітектурно-будівельного контролю (справи № 372/1801/16-а, № 0840/3618/18). Право на безпосереднє виконання будівельних робіт виникає лише після подання замовником повідомлення про початок таких робіт контролюючому органу (справа № 441/947/19). Будівельні роботи на певній земельній ділянці можуть виконуватися замовником об’єкта будівництва виключно за наявності документів, які підтверджують речове право особи на таку ділянку, про що зазначається в повідомленні про початок будівництва (справа № 804/2423/16).
Подання повідомлень про початок підготовчих і будівельних робіт має декларативний характер. Контролюючий орган перевіряє лише повноту даних, зазначених у повідомленні, та правильність її заповнення. Підстав для відмови органом ДАБК у прийнятті повідомлення про початок виконання підготовчих робіт або ж його повернення на доопрацювання законодавством не передбачено (справи № 640/11468/19, № 826/14140/18, № 826/6188/18).
Водночас суддя зауважила, що виникнення питання щодо достовірності даних, наведених у декларації, не є підставою для відмови в її реєстрації, це може слугувати окремою підставою для проведення перевірки такого суб’єкта містобудування.
Здійснюючи огляд рішень у спорах, пов’язаних із виникненням права на реконструкцію, Наталія Коваленко звернула увагу на справу № 334/2101/16-а(2-а/334/137/16). Позивач оскаржив припис органу контролю, який вважав, що зміна функціонального призначення викупленого об’єкта і заміна лінолеуму на спеціальне покриття для танцювальної студії є реконструкцією і потребувало отримання окремого дозволу. Суд же, висновки якого були протилежними, вказав, що сам собою факт зміни функціонального призначення об’єкта будівництва не є достатньою ознакою реконструкції, якщо жодних перебудов у приміщенні не проводилося й не відбулася зміна його основних техніко-економічних показників.
Натомість стосовно реконструкцій АЗС і АГЗП, систем газопостачання суд зазначив, що встановлення додаткового обладнання для технологічних операцій з приймання, зберігання та заправлення зрідженим газом (пропан-бутаном) транспортних засобів на діючій АЗС призводить до зміни її основних техніко-економічних показників, а тому належить до реконструкції та потребує дозволу ДАБІ України (справа № 823/1955/16).
Також реконструкція квартири з облаштуванням окремого входу у фасаді багатоквартирного будинку є видом реконструкції, який передбачає отримання замовником вихідних даних у вигляді містобудівних умов (№ 640/22599/19).
Крім цього, Наталія Коваленко здійснила огляд практики з розгляду спорів щодо містобудівної діяльності в межах земель історико-культурного призначення в Києві і Львові. Зокрема, вона звернула увагу на рішення у справах № 640/3659/19, № 826/25854/15, № 640/3659/19, № 826/14581/14. Правова позиція про необхідність погодження з органами Мінкультури господарської діяльності, включаючи і містобудівну, що здійснюється в межах історичного ареалу м. Львова, викладена в постановах ВС у справах № 813/1839/17, № 813/6602/13-а, № 461/4489/16-а, № 380/142/20.
Верховний Суд, у тому числі, розглядав спори щодо визначення органів, уповноважених здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль. Наприклад, вказав, що Державна авіаційна служба України наділена контрольними функціями, зокрема і щодо порядку будівництва на приаеродромній території (справа № 810/4423/17).
Суддя також звернула увагу на правові позиції у спорах стосовно:
Із презентацією Наталії Коваленко можна ознайомитися за посиланням: https://bit.ly/3GAOM0G.
