Суддя КГС ВС Віталій Уркевич висвітлив актуальні питання щодо тимчасового захисту громадян України в Європі

Під час онлайн-зустрічі зі студентами факультету адвокатури Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Віталій Уркевич розповів майбутнім юристам про особливості правового режиму тимчасового захисту громадян України в Європі.

Як зазначив суддя КГС ВС, з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну значна кількість українців змушена була виїхати за кордон. У зв’язку із цим виникло багато правових питань щодо тимчасового захисту громадян України, які вирішені нормативно-правовими акти, ухваленими на рівні Європейського Союзу.

Спікер звернув увагу на Директиву Ради 2001/55/ЄС про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому, від 20 липня 2001 року. Запровадження цієї Директиви дало змогу розподілити тягар щодо підтримки переселенців не лише в середині ЄС, а й між Україною та Європою в цілому, оскільки навряд чи західні області України впоралися би з таким напливом людей. Також доповідач акцентував на спеціальному Імплементаційному рішенні Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України в розумінні статті 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджує тимчасовий захист, перевагою якого є швидкість інтеграції в європейську спільноту завдяки гарантіям відповідних прав переміщених осіб, зокрема у сфері соціального забезпечення.

Які опції мають наші співвітчизники при виборі того чи іншого правового статусу під час перебування в іноземній країні? Серед іншого, Віталій Уркевич детально проаналізував різницю між правовим режимом тимчасового захисту та статусом біженця. Передусім головна відмінність полягає у швидкості отримання громадянами України, які тікають від війни, статусу особи, яка потребує тимчасового захисту (фактично автоматично після перетину кордону), у можливості вільно пересуватися в межах ЄС, короткострокових поїздках за межі ЄС та в Україну. Натомість особи, які подали заяву на отримання статусу біженця, мають лишатися в тій країні, де вони звернулися з такою аплікацією. Також правовий режим тимчасового захисту передбачає можливість для громадян України обрати країну ЄС для реєстрації тимчасового проживання, збереження їх економічної активності, що включає самостійний пошук житла, роботи, а також надання деяких безоплатних послуг (транспортне перевезення, паркування, відвідування культурних заходів).

Як наголосив доповідач, Директива про тимчасовий захист – це безпрецедентні можливості для українців. Водночас він роз’яснив, які права надаються при тимчасовому захисті: забезпечення речами першої необхідності, житлом, роботою; соціальне забезпечення; лікування; можливість навчатися та навіть вести бізнес (в окремих країнах). Варто сказати, що Директива встановлює мінімальні стандарти і визначає «рамковий» режим. На рівні кожної країни ЄС з огляду на її економічні, фінансові та інші можливості ці стандарти можуть бути доповнені й наповнені відповідним змістом. Тому необхідно обов’язково ознайомлюватися з національним правовим регулюванням.

Директива 2001 року застосовується вперше, і країни ЄС протягом березня 2022 року ухвалили національні закони та підзаконні нормативні акти щодо того, яким чином у певній державі застосовуються її положення. Фактично зараз формується практика застосування положень Директиви.

Крім того, Віталій Уркевич зазначив, що зусиллями Верховного Суду перекладено Директиву та Імплементаційне рішення українською мовою, з якими може ознайомитися кожен бажаючий.

Детальніше про тимчасовий захист громадян України в Європі – у презентації: https://bit.ly/3sEjCxu.