У Чернівцях День румунської мови відзначили пам’яттю, діалогом і розмовою про спільне майбутнє

Понад тридцять років у Чернівцях відзначають День румунської мови. Цьогоріч це свято вперше офіційно відзначила вся Україна.

Для Чернівецької області це особливий момент. Румунська мова тут не потребує спеціального приводу, щоб звучати: нею говорять у родинах, навчають дітей, нею живуть культурні товариства та громади. Те, що для Чернівеччини давно стало традицією, відтепер отримало офіційне визнання на державному рівні.

Румунська — одна з найпоширеніших романських мов світу. Це рідна мова близько 30 мільйонів людей, а в Україні нею послуговуються десятки тисяч етнічних румун.

31 серпня у Чернівцях відбулися заходи з нагоди першого офіційного відзначення Дня румунської мови в Україні. До них долучилися представники Чернівецької обласної влади, Генерального консульства Румунії, румунських національно-культурних товариств, громадськості та Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Представниця ДЕСС Вікторія Заяць взяла участь у заходах, організованих Чернівецькою обласною військовою адміністрацією.

Ранок розпочався з пам’яті. Учасники поклали квіти та лампадки до Меморіалу Героїв на Центральній площі, а також до пам’ятників Тарасу Шевченку та видатному румунському поету Міхаю Емінеску. Поруч опинилися дві важливі для Буковини традиції — українська і румунська, а разом із ними — пам’ять про тих, хто загинув, захищаючи Україну.

Цього ж дня у Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича відбувся міжнародний круглий стіл «Від спільної спадщини до спільного європейського майбутнього: українсько-румунський міжкультурний діалог».

Учасників круглого столу привітав Голова ДЕСС Віктор Єленський. Він говорив про те, що війна стала випробуванням і для єдності українського суспільства — єдності людей різного етнічного походження, різних культур і традицій.

«Ворог особливо наполегливо хоче зруйнувати нашу єдність. Але ця єдність — єдність українців з етносами іншого походження, з румунами, болгарами, поляками, греками, євреями — пройшла ці випробування», — зазначив Віктор Єленський.

Саме тому, за його словами, збереження мов і культур національних спільнот — не формальна вимога і не лише частина євроінтеграційного шляху України. Це питання того, якою сама Україна бачить себе.

Українська держава має створювати умови, за яких люди можуть зберігати те, що отримали від своїх батьків, дідів і прадідів, і передавати це наступним поколінням.

«Ми хочемо, щоб мови і культури наших народів розвивалися не менш могутніми і потужними кроками, ніж це є в країнах їхнього споріднення», — сказав Віктор Єленський.

Говорячи про українсько-румунські відносини, Голова ДЕСС звернув увагу на те, що люди в обох країнах можуть одночасно бути повноправними громадянами своєї держави та зберігати власну етнічну ідентичність.

«Але, очевидно, головне — те, що ми маємо взаємний поклик до такого розвитку, до того, щоб румуни в Україні і українці в Румунії були громадянами своїх країн, але водночас підкреслювали і не забували свою ідентичність. Ми це добре розуміємо і бачимо на прикладі наших воїнів: багато хто з них бере собі позивні, які підкреслюють їхнє етнічне походження — “румун”, “мадяр”, “циган”, “хасид”. І це дуже добре, тому що Україна не пішла шляхом асиміляції різних культур і народів — вона пішла шляхом взаємозбагачення».

На Буковині це взаємозбагачення відчувається особливо виразно. Тут різні мови й традиції століттями переплітаються, впливають одна на одну і разом творять неповторну культуру краю.

Тож розмова цього дня була про те, що чекає на румунську мову завтра. Про можливість для дітей вивчати й розвивати рідну мову, для громад — підтримувати свою культуру, а для кожної людини — залишатися собою, не віддаляючись від спільного українського життя.

«Румуни в Україні і українці в Румунії мають бути громадянами своїх країн, але водночас підкреслювати і не забувати свою ідентичність», — сказав Віктор Єленський.

У цьому, мабуть, і полягає головний сенс першого Дня румунської мови в Україні: не просто вшанувати мову, яку зберегли попередні покоління, а створювати умови, щоб вона й надалі звучала в житті наступних поколінь.

І Буковина — одне з тих місць, де це майбутнє можна почути вже сьогодні.

Фото Чернівецька обласна рада і Володимир Акатріні