Україну обирають серцем: бразилець Кевін Пріліп Перейра став на захист нашої держави
Історія 30-річного громадянина Бразилії Кевіна Енріке Пріліп Перейри - приклад того, як особистий вибір, досвід військової служби та щире переконання можуть привести людину з іншого континенту на захист України. Сьогодні ветеран війни не лише говорить українською, а й називає нашу державу своєю домівкою.
Для Кевіна військова служба ніколи не була випадковістю чи коротким етапом життя. Ще до приїзду в Україну він мав бойовий досвід, здобутий під час служби у Французькому іноземному легіоні - одному з найвідоміших елітних підрозділів, де служать іноземці. У складі легіону молодший офіцер виконував завдання на території африканських країн, беручи участь не лише у миротворчих операціях.
Наприкінці 2023 року чоловік вирушив у подорож, яка на перший погляд виглядала звичайною туристичною поїздкою. Сам Кевін і сьогодні не може до кінця пояснити, що саме спонукало його відвідати країну, де триває війна. Проте саме ця поїздка стала поворотною у його житті.
Перебуваючи в Тернополі, він випадково почув розмову групи військових. Серед різних мов пролунали знайомі слова португальською. Один із захисників України виявився його співвітчизником. Знайомство швидко переросло у щиру розмову, після якої Кевін ухвалив рішення повернутися до Франції, владнати свої справи й приєднатися до Інтернаціонального легіону оборони України.
Попереду були місяці важкої служби. Майже два десятки місяців він виконував бойові завдання на передовій у Донецькій області, служачи кулеметником і сапером.
Кевін каже, що на війні воював поруч із людьми з різних країн, однак усіх їх об’єднувало спільне - прагнення допомогти Україні вистояти.
З часом зв’язок з Україною ставав для нього дедалі глибшим. Сьогодні ветеран війни добре спілкується українською мовою, активно цікавиться історією та подіями в країні, яку захищає. Планшет став для нього не лише засобом перекладу, а й інструментом для постійного навчання та пізнання української культури.
Кевін зізнається, що його особливо вражає ставлення українців до традицій, культури та віри. Про ці речі він часто розповідає своїй родині - матері та двом сестрам - під час розмов на батьківщину.
Втім, війна залишила в його житті і болючі сліди. Під час виконання бойового завдання на Донбасі він отримав важке поранення ноги внаслідок вибуху ворожого дрона. Лікування проходив у військових госпіталях, а реабілітацію - в Івано-Франківську.
Найважчим для нього залишається не фізичний біль, а втрата побратима - бразильця, який загинув у бою. Водночас Кевін підтримував іншого пораненого співвітчизника, проводячи дні й ночі біля його ліжка в київському військовому госпіталі після складних операцій.
Попри всі випробування, Україна подарувала йому і щастя. Саме тут він зустрів свою майбутню дружину - Мар’яну з Івано-Франківська. Сьогодні подружжя виховує дев’ятимісячну доньку.
Саме з цією родинною історією і пов’язане перше знайомство з Кевіном: біля будівлі Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби увагу привернув молодий чоловік у камуфляжі ЗСУ з дитячим візочком. Разом із дружиною він прийшов оформлювати посвідку на постійне проживання в Україні.
Говорячи про майбутнє, Кевін зізнається: головна мрія його родини - жити в мирній Україні. Водночас він не виключає можливості повернутися до служби, якщо дозволить стан здоров’я.
Історія Кевіна Енріке Пріліп Перейри - це приклад того, як Україна об’єднує людей різних культур і континентів навколо спільних цінностей свободи та гідності. Для бразильця наша держава стала не лише місцем служби, а справжнім домом, родиною та справою життя. І саме такі історії доводять: Україну справді обирають серцем.
Департамент комунікації МВС
за матеріалами ДМСУ