В Україні вперше відзначили День румунської мови

За кожною мовною традицією завжди стоять люди, їхнє повсякденне життя та відчуття дому. Перше відзначення Дня румунської мови на державному рівні стало свідченням щирого добросусідства та взаємної поваги: Румунія традиційно вшановує українську мову 9 листопада, а Україна відтепер має свою офіційну дату для румунської — 31 серпня. З цієї нагоди ДЕСС провела круглий стіл «Мова сусідів, мова друзів. Румунська традиція в українському просторі». Телеміст об’єднав у єдиній розмові Київ, Чернівці, Закарпаття та Одещину, зібравши разом дипломатів, урядовців, науковців та освітян.

Відкриваючи захід, Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що символіка цього дня значно глибша за календарну дату. Така взаємність у відзначенні мовних свят в Україні та Румунії переконливо свідчить про характер відносин двох держав і повагу до прав національних спільнот.

«Ми багато говоримо про те, що наші відносини пройшли випробування війною. І це правда. Єдність українського народу, усіх його складових, незалежно від етнічного походження чи релігійних переконань, також пройшла це випробування», — зазначив Віктор Єленський.

Він підкреслив: Україна, яка сама пройшла тривалий шлях боротьби за власну державність, глибоко усвідомлює відповідальність перед усіма народами та спільнотами, для яких вона є рідним домом.

«Я вважаю, що українці своїх обов’язків і своїх обіцянок не зрадили», — підкреслив Голова ДЕСС.

Одним із ключових принципів державної політики Єленський назвав підхід: «Нічого про румунів, болгар, поляків, угорців без румунів, болгар, поляків, угорців».

За його словами, саме за цим принципом розроблялося нове законодавство про національні меншини. Воно стало результатом консультацій із представниками самих національних спільнот, а також було доопрацьоване відповідно до рекомендацій Венеційської комісії.

Останні роки, за словами Єленського, стали часом появи нових форматів взаємодії держави з національними спільнотами — від Дня міжнаціональної злагоди та культурного розмаїття до зустрічей Ради громадських об’єднань національних меншин із Президентом України та Прем’єр-міністром.

«Багато чого відбувається у нас вперше», — зазначив він.

Водночас Голова ДЕСС наголосив, що захист прав національних спільнот для України — це не формальна вимога на шляху до Європейського Союзу, а питання внутрішніх цінностей та прав людини.

«Права національних меншин — це не щось, що ми повинні зробити лише для вступу до Європейського Союзу. Це те, що виходить із нашого усвідомлення, яким має бути українське суспільство», — сказав Єленський.

Важливість такого підходу підтвердила заступниця Посла Румунії в Україні Анамарія Вероніка Шандор. Вона наголосила, що для Європейського Союзу культурне та мовне різноманіття є однією з фундаментальних цінностей.

Румунська мова є однією з офіційних мов ЄС, і саме тому, за словами дипломатки, європейська інтеграція не означає відмови від національної ідентичності. Навпаки — у Європейському Союзі прагнуть зберігати культурну та мовну самобутність кожного народу.

Шандор підтвердила безумовну підтримку Румунією України, її народу та європейського курсу держави.

«Ми прагнемо зберігати культурні й мовні ідентичності усіх учасників», — наголосила заступниця Посла Румунії в Україні.

За її словами, саме такий підхід має бути частиною майбутньої європейської України. Вона також привітала українську владу з прогресом у переговорному процесі щодо вступу до ЄС.

Заступник Посла Республіки Молдова в Україні Александру Прігорскі зазначив, що важливим є не лише культурний, а й спільний мовний та історичний простір, який поєднує Україну, Молдову та Румунію.

Саме тому День румунської мови в Україні має значення не лише для румунської громади, а й для ширшого діалогу між трьома сусідніми державами, їхніми культурами та суспільствами.

«У час, коли Європа дедалі більше цінує багатомовність та міжкультурний діалог, відзначення Дня румунської мови в Україні є важливим прикладом того, як мовна спадщина може зміцнювати дружбу, співпрацю та суспільну згуртованість», – зазначив Прігорскі.

Підтримка прав національних спільнот, за словами учасників круглого столу, має залишатися практичною — у сфері освіти, культури, місцевого самоврядування та транскордонної співпраці.

Одним із регіонів, де це особливо помітно, є Чернівецька область. Заступниця начальника Чернівецької ОВА Оксана Сакрієр навела конкретні цифри, які демонструють масштаби румуномовної освіти на Буковині.

В області є 19 громад із компактним проживанням румуномовного населення. Румунською мовою навчаються діти у 65 закладах дошкільної освіти — загалом близько 2,5 тисячі дітей.

У системі загальної середньої освіти працюють 63 заклади з румунською мовою навчання: 53 румуномовні та 10 двомовних. Навчання румунською також здійснюється у закладах фахової передвищої та вищої освіти.

Загалом у Чернівецькій області 14 834 учні поряд із державною мовою вивчають і зберігають рідну румунську.

Не менш важливим елементом збереження ідентичності є культура. Начальниця управління культури Чернівецької ОВА Еріка Черней наголосила, що Буковина історично є простором багатомовності, толерантності та міжкультурного діалогу.

У румуномовних громадах області функціонують 50 клубних закладів, 13 мистецьких шкіл та 197 аматорських художніх формувань. П’ятдесят колективів мають звання «заслужений».

Черней звернула увагу і на спільну культурну спадщину українців та румунів Буковини. В області інвентаризовано 25 елементів нематеріальної культурної спадщини, серед яких традиції буковинського маланкування, Святого вечора та випікання великодніх обрядових хлібів.

Область також підтримує національні культурні товариства та започаткувала свято культур «Буковинська мозаїка», яке покликане демонструвати багатокультурність регіону.

Інша специфіка — Закарпаття, де румунська громада також має давні традиції та значну присутність. Заступник директора Департаменту стратегічних комунікацій, національностей та релігій — начальник управління національностей та релігій Закарпатської ОВА Олександр Лях повідомив, що румунська громада області налічує понад 30 тисяч людей.

Понад 2300 учнів у регіоні навчаються румунською мовою. Представники громади мають широке представництво і в органах місцевого самоврядування.

Водночас Лях назвав проблеми, які потребують подальшого вирішення. Серед них — дефіцит педагогічних кадрів у румуномовних школах, особливо в Тячівському та Рахівському районах.

На його думку, необхідно збільшувати державне замовлення на підготовку фахівців із румунської філології в Ужгороді та створювати додаткові стимули для молодих педагогів.

Окремо він звернув увагу на успішний досвід двомовного навчання українською та румунською мовами. Таку модель, вважає Лях, варто поширювати, оскільки вона дозволяє молоді інтегруватися в українське суспільство без втрати рідної мови.

Ще один напрям — транскордонна співпраця. Культурні та освітні обміни із сусідніми румунськими регіонами Марамуреш і Сату-Маре могли б бути активнішими за умови розширення можливостей перетину кордону.

«Розвиток румунської мови та культури в Україні одночасно зміцнює нашу державу, наближає нас до повноправного членства в Європейському Союзі та поглиблює стратегічне партнерство з нашими сусідами та друзями», — зазначив Олександр Лях.

Не менш важливим напрямом залишається Одещина, де румунська громада є невід’ємною частиною культурного та суспільного життя регіону.

Заступниця директора Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОВА Ярослава Різникова нагадала, що саме Одеська румунська асоціація «Бессарабія» свого часу виступила з ініціативою офіційно запровадити День румунської мови в Україні.

За її словами, ще у жовтні 2023 року голова асоціації Анатолій Попеску звернувся з відкритим листом до Президента України, після чого розпочалася робота над реалізацією цієї ініціативи.

На Одещині День румунської мови відзначали й раніше, однак цього року масштаби заходів значно розширилися. У регіоні відбулися покладання квітів до пам’ятника поету, мовні заходи та написання диктанту в Одеській національній науковій бібліотеці. До них долучилися представники органів влади, місцевого самоврядування, дипломатичних установ, освітніх і культурних закладів та румунської громади.

Через безпекову ситуацію не вдалося провести частину запланованих заходів, зокрема церемонію підписання меморандуму про співпрацю між Одесою та Яссами. Водночас відбулися святковий концерт за участю художніх колективів Одещини та міжнародний онлайн-міст Одеса — Ясси — Констанца.

Різникова підкреслила, що такі ініціативи є частиною ширшої співпраці Одещини з Румунією, особливо на півдні області. Важливим центром цієї взаємодії вона назвала Ізмаїльський державний гуманітарний університет.

Таким чином, Одещина демонструє ще один вимір розвитку румунської мови в Україні — не лише через систему освіти та збереження культурної спадщини, а й через живі транскордонні культурні контакти та співпрацю між громадами, містами й інституціями України та Румунії.

Про те, що нинішня політика у сфері національних спільнот має глибший історичний та політичний контекст, говорив головний науковий співробітник Відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Олег Калакура.

Він назвав перше відзначення Дня румунської мови новою сторінкою в історії української етнополітики.

На думку науковця, мова є основою ідентичності особистості та спільноти. При цьому збереження ідентичності національних меншин та формування спільної української громадянської ідентичності не суперечать одне одному.

«Захищаючи українську незалежність, ми захищаємо і можливість румун бути собою на території України», — наголосив Калакура.

Він також назвав Буковину, Закарпаття та Одещину важливими просторами транскордонної співпраці, які історично є частиною Центральної та Східної Європи.

Окремо про історію появи самого свята розповів заступник голови ДЕСС Ігор Лоссовський. За його словами, ініціатива започаткувати День румунської мови в Україні надійшла саме від представників румунських громадських організацій.

Після консультацій із представниками спільноти було визначено дату — 31 серпня. У березні цього року Президент України підписав відповідний указ.

Водночас захист румунської мови, як і інших мов національних спільнот, здійснюється в межах міжнародних зобов’язань України, зокрема Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

До дискусії долучилася і голова Товариства молдовської культури в Києві Світлана Демчак. Вона наголосила, що представники молдовсько-румунської спільноти живуть не лише в регіонах компактного проживання, а й у Києві та інших областях України.

Для них важливо мати можливість спілкуватися рідною мовою, зберігати культуру та передавати її наступним поколінням.

«Сьогодні на моїй батьківщині в Молдові також святковий день. Адже для молдаван боротьба за румунську мову — це довго тривала боротьба», — зазначила Демчак.

Таким чином, перше офіційне відзначення Дня румунської мови в Україні стало не лише культурною подією. Воно продемонструвало взаємність українсько-румунських відносин, підтримку України з боку сусідніх держав і водночас окреслило конкретні завдання всередині країни.

Йдеться про забезпечення освіти румунською мовою, підготовку педагогів, розвиток двомовності, підтримку культурних товариств, збереження спільної культурної спадщини та розширення транскордонних контактів.

Захищаючи власну незалежність зі зброєю в руках, Україна одночасно виборює право всіх своїх спільнот зберігати рідне слово та власну самобутність. Саме така повага до різноманіття робить суспільство зрілим, а державу — сильним і природним гравцем європейського простору.

Заступниця посла Румунії в Україні Анамарія Вероніка Шандор підкреслила, що цього року Україна, Молдова та Румунія вперше спільно відзначають День румунської мови. За її словами, це сприяє зміцненню культурної та освітньої співпраці між країнами та засвідчує прихильність України до захисту і підтримки мовної ідентичності румунської громади.

Шандор також відзначила зусилля України щодо захисту прав національних меншин, зокрема румунської, передбачені Планом заходів щодо захисту прав осіб, які належать до національних меншин, що є частиною переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.

Заступник посла Молдови в Україні Александр Прігорскі назвав запровадження в Україні Дня румунської мови важливим жестом визнання ролі румуномовних громад та проявом прихильності до культурного різноманіття й добросусідських відносин.

«У час, коли Європа дедалі більше цінує багатомовність та міжкультурний діалог, відзначення Дня румунської мови в Україні є важливим прикладом того, як мовна спадщина може зміцнювати дружбу, співпрацю та суспільну згуртованість», – зазначив Прігорскі.

Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський наголосив, що те, як представники різних народів України пліч-о-пліч проходять нині чи не найскладніші випробування, є важливим нагадуванням: захист прав національних меншин не має сприйматися лише як вимога на шляху до вступу України в Європейський Союз.

«Це те, що виходить з нашого усвідомлення, яким має бути українське суспільство, якими мають бути права людини в Україні і яким чином вони мають бути пошанованими», &8211; наголосив посадовець.