«Важливо зловити ідеальний момент для удару і вразити ціль тоді, коли ворог найменше цього очікує», – поліцейський-пілот FPV Руслан Пономаренко
Поліцейський Руслан Пономаренко на псевдо Рудик уже півтора року служить у взводі безпілотних систем батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у Полтавській області. Нині він – пілот FPV-дронів, який виконує бойові завдання на Сумському та Донецькому напрямках.
До переходу в стрілецький підрозділ Руслан не мав досвіду керування безпілотниками – раніше він працював у конвойній службі. Пропозицію опанувати новий напрям сприйняв як можливість бути корисним на фронті й погодився без вагань.
Руслан родом із Бахмута. Через війну йому довелося залишити рідне місто та переїхати на Полтавщину. Втрату дому він сприймає особливо гостро, а службу на передовій – як можливість не допустити, щоб війна прийшла туди, де він нині живе.
Робота пілота FPV потребує технічних знань, розуміння тактики, уважності та злагодженої взаємодії з екіпажем. За словами поліцейського, кожен член команди має свою роль, але всі повинні бути готовими підстрахувати одне одного.
Свій перший бойовий виліт Руслан здійснив на Донеччині, поблизу населеного пункту Грузьке. Відповідальність, яку відчув тоді, пам’ятає й досі.
Служба екіпажів безпілотних систем не має чіткого розкладу. Робота починається з отримання завдання, а далі – підготовка техніки, вильоти та постійна готовність реагувати на зміну обстановки. Чергування можуть бути тривалими, тому важливо вміти розподіляти навантаження й підтримувати побратимів.
Руслан пригадує, як під час одного з чергувань екіпажам довелося оперативно реагувати на появу противника поблизу їхніх позицій. Тоді до виконання завдання долучилися різні підрозділи, які спільно працювали над стримуванням ворога.
Нині екіпажі також виконують нічні чергування. Після зміни поліцейські відпочивають, а потім знову готують техніку до роботи.
Підготовка дронів до виконання завдань потребує часу й уваги. БпЛА надходять на позиції в базовій комплектації, тому перед вильотом екіпаж перевіряє обладнання, встановлює необхідні елементи та переконується, що техніка справна.
Робота екіпажу FPV вимагає максимальної зосередженості, адже результат залежить від витримки кожного. За словами Руслана, виваженість і здатність контролювати емоції допомагають виконувати завдання.
Кожне успішно виконане завдання – результат спільної роботи всього екіпажу. Пілот керує дроном, другий оператор забезпечує зв’язок і якісне зображення, а штурман допомагає вивести борт до цілі.
Про своїх побратимів Руслан говорить із теплом. За час служби він уже двічі святкував день народження на позиціях. Каже, що такі моменти особливо відчутно об’єднують команду.
Руслан також пригадує, як екіпаж доставляв безпілотником на оптоволокні посилку бійцям 156-ї бригади в Костянтинівку.
Щодня екіпажі стикаються з новими викликами. Ворог намагається просуватися, використовуючи броньовану техніку та квадроцикли. Аеророзвідка виявляє цілі, після чого екіпажі безпілотних систем долучаються до їх ураження.
Аби не втрачати пильності та постійно вдосконалювати професійні навички, Руслан майже щодня тренується. Екіпажі проводять обльоти, взаємодіють із досвідченими підрозділами та обмінюються досвідом.
Для Руслана Пономаренка служба – це не просто робота з безпілотниками. Це відповідальність за побратимів і спільна справа, у якій результат залежить від кожного члена команди.
Департамент комунікації МВС
за матеріалами НПУ