Всеукраїнський форум розвитку ромських громад на Закарпатті розпочався з польового виїзду до громад і проєктів, що змінюють життя людей
На Закарпатті триває Всеукраїнський форум розвитку ромських громад через партнерство та проєктні рішення, організований Державною службою України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) спільно із Закарпатською обласною військовою адміністрацією. Його перший день пройшов у незвичному для подібних заходів форматі — не за круглими столами чи в конференц-залах, а безпосередньо в громадах, в місцях компактного поселення ромів. Учасники форуму вирушили у польовий виїзд, щоб побачити, як працюють ромські соціальні, освітні, культурні та підприємницькі ініціативи, що вже вдалося реалізувати і які проєкти потребують подальшої підтримки держави, місцевої влади та міжнародних партнерів.
У виїзних візитах взяли участь представники центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій, громадського сектору та ромських громад з різних регіонів України.
«Для нас це перший досвід проведення форуму саме в такому форматі. Ми свідомо відійшли від моделі, коли учасники лише обговорюють проблеми в конференц-залі. Нам було важливо, щоб представники органів влади, міжнародних організацій і громадського сектору на власні очі побачили як уже реалізовані проєкти, що змінюють життя ромських громад, так і об&8217;єкти та ініціативи, які ще потребують підтримки. Саме безпосереднє знайомство з громадами дає краще розуміння їхніх потреб і допомагає знаходити реальні рішення та нових партнерів для їх реалізації», — зазначив заступник Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Ігор Лоссовський.
Першою локацією став Великодобронський дитячий будинок милосердя «Добрий самаритянин» — перший у Закарпатській області приватний заклад інтернатного типу, який вже понад тридцять років утримує Закарпатська реформатська церква. Сьогодні тут проживає майже 180 дітей: сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, вихованці із соціально вразливих сімей та внутрішньо переміщені особи. Учасники форуму ознайомилися з роботою закладу та побачили приклад довготривалої співпраці церкви, громади, благодійників і міжнародних партнерів.
Далі маршрут проліг до Мукачівщини, де делегація відвідала два творчі простори, засновані українським митцем ромського походження Тиберієм Йонашем. Проєкт «Roma ART» відкриває дітям, зокрема ромського походження, можливість розвивати творчі здібності через мистецтво, культурні заходи та навчальні майстерні. Поруч працює «Столяр ART» — майстерня професійного навчання, де охочі здобувають практичні навички роботи з деревом. Серед її учасників не лише представники ромської громади, а й ветерани російсько-української війни, які після демобілізації опановують нову професію та інтегруються в цивільне життя.
Ще однією важливою зупинкою став консультаційний центр у ромському поселенні, де мешканці громади можуть отримати юридичну та соціальну допомогу: оформити документи, соціальні виплати, скористатися державними послугами або отримати правову консультацію. Центр координує Рада Каландія — голова ромської організації «Циганське національне товариство “Ромен”» у Донецькій області, яка після вимушеного переїзду з Вугледара продовжила свою діяльність на Закарпатті.
У Берегові учасники форуму відвідали компактне ромське поселення та ознайомилися з кількома важливими для громади проєктами. Серед них — приміщення, яке планують переобладнати під амбулаторію, щоб забезпечити жителів поселення доступом до якісних медичних послуг. Для реалізації цієї ініціативи необхідна подальша інституційна підтримка держави та партнерських організацій.
Поруч із поселенням делегація відвідала приватний дитячий садок, яким також опікується Закарпатська реформатська церква. Заклад створений насамперед для дітей із ромської громади та дає їм можливість отримати дошкільну освіту, соціалізацію й підготовку до школи.
Ще однією локацією в Берегові став угорськомовний ліцей «Опре Рома», який багато років працює над тим, щоб ромські діти мали доступ до якісної освіти та успішно інтегрувалися в навчальний процес. Під час візиту учасники поспілкувалися з педагогами, ознайомилися з освітніми практиками закладу та обговорили механізми підтримки дітей із ромських родин.
Після Берегівщини маршрут продовжився в Ужгороді. Однією з ключових точок стало ромське поселення на вулиці Тельмана в мікрорайоні Радванка — одне з найбільших в Україні. Тут учасники форуму побачили умови життя громади та приклад місцевої економічної ініціативи: невелике виробництво будівельних блоків, створене ромськими підприємцями. Попри скромний масштаб, цей бізнес став прикладом того, як навіть на рівні поселення можна об’єднатися навколо спільної підприємницької справи.
Завершився перший день форуму в освітньо-соціальному центрі Благодійного фонду «Благо». Від початку повномасштабної війни центр став прихистком для багатьох внутрішньо переміщених осіб, а також місцем дошкільної освіти, розвитку й підтримки ромських дітей та їхніх родин.
Керівниця фонду Елеонора Кулчар представила діяльність центру та розповіла про новий проєкт — будівництво шелтера для внутрішньо переміщених осіб, які потребують не лише житла, а й комплексного соціального супроводу. Поруч із майбутнім шелтером уже споруджено укриття подвійного призначення, яке після завершення війни використовуватиметься як спортивний простір для дітей і молоді.
Практична частина форуму дала можливість побачити різні моделі розвитку ромських громад — від освіти, соціального супроводу та культурних ініціатив до розвитку підприємництва, професійного навчання й інтеграції ветеранів. Водночас відвідування об’єктів, що потребують подальшого розвитку, стало основою для предметної розмови про те, як залучити державну, міжнародну та партнерську підтримку.
Саме такі приклади підтверджують головну ідею форуму: сталий розвиток ромських громад можливий лише через реальне партнерство між державою, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями, міжнародними партнерами та самими громадами.
Обговорення кожної з побачених ініціатив продовжиться вже сьогодні в Ужгороді під час круглого столу, на який з’їхалися ромські делегати з усієї України. Саме там практичні враження першого дня мають перетворитися на конкретні рішення, партнерства та нові проєкти розвитку.