Як оцінити перспективу звернення до ЄСПЛ: практичні орієнтири для адвоката
Звернення до Європейського суду з прав людини — це не просто останній шанс на справедливість, а складна і тривала процедура, яка потребує ретельного аналізу ще на етапі прийняття рішення про підготовку заяви.
На цьому наголосив член Комітету Національної асоціації адвокатів України з питань кримінального права та процесу Кирило Легких у черговому подкасті НААУ «Експертна думка».
За його словами, ключове завдання адвоката — ще до подання заяви вміти реально оцінити, чи має справа перспективу бути розглянутою в ЄСПЛ. Адже не кожне порушення прав, навіть якщо воно очевидне для сторони захисту, буде визнано судом у Страсбурзі як таке, що підпадає під захист Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
«Необхідно зрозуміти, як Європейський суд ставиться до тих чи інших порушень. Не кожне з них може бути предметом оскарження», — підкреслює адвокат. І для того, щоб розібратись, чи має скарга перспективу, слід вивчити практику суду у подібних справах. Найкраще — працювати з оригінальними текстами рішень, а не лише з короткими викладами українською.
Одним із інструментів для цього є офіційна платформа знань про практику ЄСПЛ, адаптована українською мовою. Вона дозволяє знайти релевантну практику щодо конкретного порушення і зрозуміти, як Суд розглядав аналогічні справи в минулому. Також варто звертатися до бази HUDOC — повного реєстру рішень ЄСПЛ.
Окремо спікер звернув увагу на те, що після реформування процедури суд став значно більш формалізованим, з'явилися жорсткі вимоги до оформлення заяв, строки стали коротшими, а комунікація — складнішою. Саме тому адвокат, який розуміє процедуру і практику ЄСПЛ, може зекономити клієнту роки очікування та вберегти від безперспективного провадження. «Є обсяг скарг, який може бути перспективним, і певні речі, які перспективи не матимуть. Комунікація з Судом все ж таки краще буде проведена юристом», — вважає К.Легких.
І навіть у справах, де порушення виглядає системним, немає гарантії, що суд визнає його таким, що тягне за собою відповідальність держави. Прийнятність справи залежить не від суб’єктивного сприйняття клієнта чи адвоката, а від чітких стандартів суду і усталеної практики. «Ми можемо потрапити в пастку обізнаності про справу. Нам здається, що клієнта багато разів і явно порушили, але ЄСПЛ може мати іншу оцінку», — застерігає спікер.
К.Легких зазначає, що до початку звернення до ЄСПЛ важливо проаналізувати, яке саме порушення є предметом заяви, чи охоплюється воно практикою суду, та чи були вичерпані національні засоби захисту. Без цього оцінити перспективу справи складно.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.