Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Павло Сушко виступив на засіданні ПАРЄ із доповіддю на тему: "Деінституалізація осіб з інвалідністю"
Заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова ТСК із розслідування випадків порушення прав дитини під час реформування системи закладів інституційного догляду Павло Сушко від імені політичної групи Європейських консерваторів EC/DA виступив на засіданні ПАРЄ з доповіддю на тему: «Деінституалізація осіб з інвалідністю».
«Парламентська асамблея Ради Європи продовжує свою роботу. Як член делегації українського парламенту в ПАРЄ долучився до її роботи онлайн. Цією проблематикою займався ще до війни, оскільки в Україні реформа ДІ пішла неправильним шляхом і поставила під загрозу знищення спеціальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами», - повідомив депутат на своїй сторінці.
Павло Сушко зазначив, що у зв’язку із воєнною агресією росії виправляти та впроваджувати реформу стане ще складніше. В умовах війни змістилися пріоритети: потрібно забезпечити людям з інвалідністю безпеку перебування і належний догляд. Це, за його словами, головне.
«Безумовно ДІ важлива. Але її впровадження також буде з урахуванням ресурсів держави. Повернемося до цієї теми вже після нашої перемоги. А поки окреслив для зарубіжних колег наше бачення щодо цієї сфери», - написав депутат.
Під час виступу Павло Сушко звернув увагу колег на суттєві відмінності у якості та доступності громадських послуг для людей з інвалідністю в різних країнах Європи. Втім, зауважив, на його переконання, Асамблея має необхідні важелі і владу для урівноваження відмінностей по всій Європі та адаптування політики у цій чутливій сфері.
Також заступник голови Комітету поінформував про світовий досвід щодо деінституалізації, яку назвав «запорукою повноцінного життя людей з інвалідністю».
Так, багато європейських країн мають стратегії деінституалізації або принаймні вжили заходів у межах ширшої стратегії щодо осіб з інвалідністю.
Наприклад:
Литва прийняла План дій щодо благополуччя дітей.
Болгарія реалізувала національну стратегію соціальної інтеграції людей з інвалідністю, ефективно використовуючи кошти ЄС.
Латвія прагне запровадити поступовий перехід від інституційного догляду до сімейного.
У багатьох європейських країнах заклади продовжують функціонувати.
«Натомість в Україні через надто швидку реформу до переліку закладів, які підлягають ліквідації, потрапили спеціальні школи для дітей з особливими освітніми потребами. У той час, як інклюзивна освіта в Україні не досягла того рівня, щоб стати відповідною альтернативою спеціальній освіті. І, як зазначила доповідач Рейна де Брейн-Веземан з Нідерландів у своїй доповіді, вона поділяє мою стурбованість тим фактом, що заклади в Україні закриваються без попереднього створення альтернатив. Деінституціалізація є правильним і перспективним напрямком, тому ми зобов’язані забезпечити найкращу реалізацію цієї реформи, яка враховує найкращі інтереси дітей та індивідуальні можливості кожної країни», - резюмував Павло Сушко.