18-24 листопада – Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків. Роль Держлікслужби в забезпеченні раціональної антибіотикотерапії

Щорічно у листопаді проводиться Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики (World AMR Awareness Week, WAAW), починаючи з 2020 року встановлено фіксовану дату – з 18 по 24 листопада. Всесвітній тиждень обізнаності про антибіотики був започаткований ВООЗ у 2015 році.

Метою проведення Всесвітнього тижня є відповідальне споживання  антибіотиків та підвищення обізнаності громадськості до стійкості до антибактеріальних лікарських засобів.

В 1945 році Флемінгу, Чейну і Флорі було присуджено Нобелівську премію за відкриття пеніциліну, що ознаменувало початок ери антибіотиків. Антибіотики вважають найвидатнішим відкриттям у медицині ХХ сторіччя й «універсальною зброєю» проти більшості патогенів, проте поява резистентності до них загрожує поверненням в «доантибіотикову еру».

Антибіотикорезистентність — це стійкість бактерій до антибактеріального препарату, який має їх знищити. Чим частіше ми вживаємо антибіотики, тим швидше виникає цей процес.

Основними причинами тотального поширення цього явища стали надмірне та нераціональне застосування антибіотиків, у т.ч. сильнодіючих і широкого спектру, їх безрецептурний продаж, недостатня поінформованість і недооцінка ситуації медичними та фармацевтичними працівниками.

За даними ВООЗ, через набуту стійкість бактерій до антибіотиків у світі щороку помирає близько 700 тисяч людей від бактеріальних захворювань, які ще нещодавно швидко та без наслідків підлягали антибіотикотерапії, а до 2050 року антибіотикорезистентність може стати причиною 10 мільйонів смертей щорічно, якщо не будуть вжиті відповідні заходи. Вчені прогнозують, що через широку доступність антибіотиків, їх неконтрольоване використання та поширене самолікування кількість смертей внаслідок стійкості бактерій буде стрімко зростати.

Основними причинами тотального поширення антибіотикорезистентності стали надмірне та нераціональне застосування антибіотиків, у т.ч. сильнодіючих і широкого спектру, є їх безрецептурний продаж, недостатня поінформованість і недооцінка ситуації медичними та фармацевтичними працівниками. Також загрозу становить ризик потрапляння на фармацевтичний ринок фальсифікованих або неякісних антибіотиків.

Українські аптеки з серпня 2022 року відпускають антибіотики за е-рецептом. Виняток становлять аптеки, розташовані на окупованих територіях або в зоні ведення бойових дій.

Впровадження електронного рецепта (е-рецепт) на антибактеріальні препарати має за мету мінімізувати неконтрольоване та самовільне вживання антибіотиків.

Рецепт на антибіотики виписує лікар, який призначає лікування: сімейний лікар, педіатр, терапевт або вузькопрофільний спеціаліст. Рецепт може виписати лікар як державного, так і приватного лікувального закладу.

Роль фармацевта у підборі антибіотика для пацієнта з е-рецептом також є надзвичайно важливою. Фармацевт перевіряє назву діючої речовини, дозу та форму випуску лікарського засобу, який був призначений лікарем. Змінювати їх фармацевт не має права. Однак, фармацевт може допомогти пацієнту вибір конкретного препарату, враховуючи асортимент антибіотиків, представлених в аптеці, та цінові категорії лікарських засобів.

Працівник аптеки також має порадити відвідувачу утриматись від самолікування, неконтрольованого прийому антибактеріальних препаратів та звернутись до лікаря, який в разі необхідності випише відповідний е-рецепт.

Держлікслужба реагує на повідомлення (скарги) про можливий безрецептурний відпуск антибіотиків шляхом проведення позапланових перевірок щодо дотримання суб’єктами господарювання (аптечними закладами) Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами.

3 1 січня 2025 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2024 № 1264 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року «№ 303», в Україні поновлюються планові перевірки Держлікслужбою вимог законодавства щодо якості лікарських засобів та дотримання суб’єктами господарювання Ліцензійних умов.

Під час візитів працівників Держлікслужба та її територіальних органів до аптечних закладів ними проводиться відповідна роз’яснювальна робота, із працівниками аптек обговорюються важливі аспекти організації раціональної антибіотикотерапії та вагому роль фармацевтів в роботі з пацієнтами, адже ефективно запобігти нераціональному використанню антибіотиків та подальшому поширенню антибіотикорезистентності можливо лише спільними зусиллями всіх спеціалістів системи охорони здоров’я.

Також Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками здійснює державний контроль якості лікарських засобів, в т.ч. антибіотиків, які ввозяться на територію України. Основний метод, який використовують для цього, є лабораторний контроль якості лікарських засобів. Тому роботі спеціалізованих лабораторій завжди приділяється значна увага.

Флагманом лабораторного контролю якості лікарських засобів в Україні є ДП «Центральна лабораторія з аналізу якості лікарських засобів і медичної продукції». Центральна лабораторія є однією з уповноважених лабораторій Держлікслужби, більше 25 років працює в сфері державного контролю якості ліків в Україні, більше 10 років є дійсним членом Загальноєвропейської мережі офіційних лабораторій контролю лікарських засобів, що працює під егідою Європейського директорату лікарських засобів та охорони здоров’я (EDQM), має прекваліфікацію ВООЗ та акредитована в Національному агентстві з акредитації України. Лабораторія оснащена сучасним обладнанням, яке дозволяє використовувати основні фармакопейні методи аналізу, а співробітники лабораторії є висококваліфікованими спеціалістами, з відповідним рівним освіти. Завдяки лабораторному контролю забезпечується допуск на вітчизняний фармацевтичний ринок виключно якісних лікарських засобів.

Так, протягом поточного року, відповідно до Порядку встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.11.2011 № 809, Держлікслужбою було встановлено 9 розпоряджень про заборону реалізації, зберігання та застосування лікарських засобів (антибактеріальних лікарських засобів, протимікробних засобів для системного застосування тощо), а саме:

– 6 розпоряджень про заборону обігу 7 найменувань 7 серій;

– 3 розпорядження про заборону всіх серій 6 найменувань.

На державний контроль якості у 2024 році надійшло 348 найменувань 4331 серії лікарських засобів, що становило більше 25,5 млн упаковок антибактеріальних лікарських засобів, протимікробних засобів для системного застосування тощо.

Водночас звертаємо увагу, що інформація про всі заборонені лікарські засоби розміщується і постійно оновлюється на веб-сайті Держлікслужби за посиланням http://surl.li/vrhj.

Просимо бути пильними при купівлі лікарських засобів, особливо при замовленні в мережі інтернет, а у випадку виявлення заборонених серій лікарських засобів, просимо негайно повідомляти Держлікслужбу зручним способом, в тому числі через сайт Держлікслужби за посиланням http://surl.li/btcdy.