Банки нарощують кредитування півтора року поспіль та мають достатній потенціал для підтримки економіки надалі – Огляд банківського сектору
Обсяг чистих активів банків зріс на 7,6% за IV квартал та на 16,2% – за 2024 рік. Передусім зросли вкладення в ОВДП – на 11,2% за квартал та більше ніж на третину за рік. Водночас обсяг вкладень у депозитні сертифікати НБУ за рік скоротився на 11,6%.
Чисті гривневі кредити бізнесу зростають півтора року поспіль. Попри певне сезонне уповільнення в IV кварталі 2024 року, загалом за рік приріст становив 20,6%. Дещо швидше збільшувалися чисті гривневі кредити МСП – на 1,2% за IV квартал та на 22,1% за рік. Їхня частка в чистому гривневому портфелі кредитів бізнесу зросла до 60,2%.
Найшвидші темпи зростання кредитування – у держбанках – 5,3% за IV квартал та 24,8% за рік. У розрізі галузей упродовж кварталу найсуттєвіше збільшилися обсяги кредитів підприємствам харчової промисловості та машинобудування, загалом за рік – торгівлі та харчової промисловості.
Частка позик за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” у чистому гривневому портфелі бізнесу скоротилася до 33,7% на кінець 2024 року.
У відповідь на певне пожвавлення інвестиційного попиту бізнесу чисті гривневі кредити зі строком погашення понад три роки зросли на 21,6% за IV квартал та на понад 58% за рік, а їхня частка в портфелі збільшилася до 25,2%.
Чисті гривневі кредити населенню жваво зростають: на 6,7% за IV квартал та на 39,9% за рік. У цьому портфелі надалі домінують незабезпечені позики. Частка двох банків – лідерів у цьому сегменті другий квартал поспіль скорочується під впливом конкуренції.
Зростання обсягу іпотечних кредитів у IV кварталі уповільнилося до 7% за квартал та 60,7% – за рік. Іпотечне кредитування й надалі зосереджене майже виключно в межах державної програми “єОселя”, валовий портфель якої в IV кварталі збільшився до 24,1 млрд грн. Для розвитку іпотечного кредитування необхідне активніше залучення банків із ринковими продуктами, що потребує посилення нормативного й законодавчого регулювання сектору нерухомості та удосконалення дизайну державної підтримки іпотеки.
Якість кредитного портфеля поліпшується. Частка непрацюючих кредитів (NPL) скоротилася до 30,3% (18,6% без урахування боргів ексвласників ПриватБанку та старих боргів, що виникли до кризи 2014–2016 років). Основним рушієм зниження частки NPL залишалося їх списання та зростання обсягів нових кредитів. Частка корпоративних позичальників, що зазнали дефолту за гривневими кредитами у 2024 році, знизилася і становила близько 4%.
Фондування банків від бізнесу та населення надалі зростало. Обсяги гривневих коштів фізичних осіб у банках збільшилися на 3,7% за квартал та на 11,5% за рік. Строкові депозити фізичних осіб у гривні стабільно зростали із вересня. Рівень доларизації вкладів клієнтів знизився до 31,4%.
Гривневі кошти бізнесу зросли на 16,6% за квартал та на 19% за рік. Зростання відбулося в усіх груп банків.
Підвищення облікової ставки остаточно припинило зниження ставок за коштами населення. Вартість нових гривневих залучень від фізичних осіб у грудні становила 9,6% річних, за коштами бізнесу – 8,3%.
Ставки за гривневими кредитами бізнесу знизилися до 14,7% річних. Найнижчі ставки пропонували іноземні банки: для іноземних підприємств – 11,4% річних, для українських приватних підприємств – 14,3% річних.
За 2024 рік банки отримали 103,7 млрд грн прибутку (за попередніми даними до річного аудиту), однак у IV кварталі зафіксований збиток на 13,5 млрд грн через нарахування податку на прибуток за підвищеною ставкою 50% ретроспективно за весь рік. Низка банків, зокрема чотири системно важливих, ще не повною мірою відобразила податок на прибуток і має зробити це найближчим часом.
Основним джерелом високого прибутку залишався чистий процентний дохід завдяки стабільній дохідності ОВДП та кредитів. Процентна маржа в середньому за рік становила 7,6%. Чистий комісійний дохід суттєво зріс (на 3,3% за квартал та на 5,2% за рік), у грудні вперше за час повномасштабного вторгнення його місячний обсяг досяг передвоєнного рівня.
Достатність регулятивного капіталу залишалася на високих рівнях – близько 17% станом на 01 січня 2025 року. Подальше повне відображення податку на прибуток за 2024 рік може призвести до порушення вимог окремим банками, однак вони матимуть змогу відновити капітал, зберігаючи високу ефективність та виконуючи програми капіталізації.
Оцінка стійкості банків розпочалася на початку року. За її результатами банки за потреби розроблятимуть програми капіталізації або реструктуризації та виконуватимуть їх до кінця року, а також буде розроблений графік запровадження нових регуляторних вимог до капіталу.
Дані щодо кредитів і депозитів, що публікуються в Огляді банківського сектору, відрізняються від відповідних даних, опублікованих у підрозділі "Грошово-кредитна статистика" на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку, оскільки: