Цифрові компетентності учнів 8-х класів у країнах ЄС: результати дослідження ICILS-2023

Вирішальною є роль домашніх ресурсів у формуванні цифрових навичок дітей. Також визнано, що потрібно посилювати роль школи як ключового інструмента вирівнювання можливостей: коли доступ до цифрових засобів нерівномірний, саме заклади освіти можуть мінімізувати прогалини у цифровій грамотності та забезпечити рівні умови для всіх дітей.

Загалом 43% учнів, які брали участь у дослідженні, не досягли базового рівня цифрових навичок. Найвищі результати продемонстрували учні Чехії, Данії, Бельгії та Португалії, тоді як найнижчі — Румунії, Нідерландів і Греції. Відтак досягнення цілі ЄС — знизити частку недостатніх результатів до менш як 15% до 2030 року — виглядає проблемним.

Щоб виправити ситуацію, рекомендовано реалізовувати цілеспрямовані освітні політики, що передбачають:

Європейська комісія вважає усунення окреслених розривів критично важливим для підготовки учнів до цифрового світу, де комп’ютерна та інформаційна грамотність необхідна для успішного навчання, працевлаштування та активної участі в економічному й суспільному житті.

Прикметно, що українські учні 6-х і 8-х класів, які вважають себе вправними користувачами цифрових гаджетів, продемонстрували дещо вищі результати у тестуваннях з математики та української мови, що провела Державна служба якості освіти України у 2024 року в межах ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.

Вирішальною є роль домашніх ресурсів у формуванні цифрових навичок дітей. Також визнано, що потрібно посилювати роль школи як ключового інструмента вирівнювання можливостей: коли доступ до цифрових засобів нерівномірний, саме заклади освіти можуть мінімізувати прогалини у цифровій грамотності та забезпечити рівні умови для всіх дітей.

Загалом 43% учнів, які брали участь у дослідженні, не досягли базового рівня цифрових навичок. Найвищі результати продемонстрували учні Чехії, Данії, Бельгії та Португалії, тоді як найнижчі — Румунії, Нідерландів і Греції. Відтак досягнення цілі ЄС — знизити частку недостатніх результатів до менш як 15% до 2030 року — виглядає проблемним.

Щоб виправити ситуацію, рекомендовано реалізовувати цілеспрямовані освітні політики, що передбачають:

Європейська комісія вважає усунення окреслених розривів критично важливим для підготовки учнів до цифрового світу, де комп’ютерна та інформаційна грамотність необхідна для успішного навчання, працевлаштування та активної участі в економічному й суспільному житті.

Прикметно, що українські учні 6-х і 8-х класів, які вважають себе вправними користувачами цифрових гаджетів, продемонстрували дещо вищі результати у тестуваннях з математики та української мови, що провела Державна служба якості освіти України у 2024 року в межах ІІ етапу загальнодержавного моніторингового дослідження якості освіти у закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану.