Цивільний захист: що забули прописати у змінах, - висновок Комітету НААУ
Автори законодавчої ініціативи формально підійшли до імплементації Механізму цивільного захисту ЄС у національне законодавство. Зокрема, потребує удосконалення термінологія, процедурні моменти та обмін даними.
Такий висновок зробили у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права за підсумками аналізу проекту Закону №11345 від 17.06.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки».
Необхідність змін обгрунтовується потребою удосконалення Кодексу цивільного захисту України з урахуванням світового досвіду у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, а також досвіду, отриманого в умовах збройної агресії РФ. Також звертається увага на те, що Законом від 08.11.2023 №3434- IX ратифіковано Угоду з ЄС щодо участі України в Механізмі цивільного захисту Союзу.
З урахуванням цього проект Закону зокрема пропонує:
У комітеті НААУ звернули увагу, що необхідно внести додаткові зміни до Кодексу цивільного захисту України та розширити термінологічний словник відповідно до Рішення № 1313/2013/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17.12.2013 про Механізм цивільного захисту Союзу. Зокрема необхідно надати зміст визначенням «лихо», «реагування», «готовність», «запобігання», «раннє попередження», «модуль», «оцінка ризиків», «спроможність управління ризиками», «спроможність реагування» та «матеріально-технічна підтримка».
Також проект у його запропонованій редакції не враховує таких аспектів Механізму Союзу, як захист людей, навколишнього середовища та майна, включаючи культурну спадщину. Зокрема, у проекті деталізуються повноваження компетентних органів лише щодо удосконалення управління ризиками затоплення. Проте не проведено паралелей та не враховано, що саме стратегічна екологічна оцінка та оцінка впливу на довкілля покликані виявити ризики потенційних лих і планувати заходи для відвернення від таких або готовність таких незалежно від джерела їхнього виникнення природнього чи техногенного, соціального чи воєнного характеру. Незважаючи на достатньо розгалужене законодавство щодо охорони культурної спадщини, 33 роки незалежності свідчать про бездіяльність профільних органів контролю та занепад пам’яток культури через несприятливі погодні умови.
Зміни до Кодексу цивільного захисту щодо атестації профільних працівників не враховують обов’язків зробити знання про катастрофи загально доступними та формування великого кола громадськості, які за потреби знають, як реагувати та діяти у тих чи інших ситуаціях, і, головне, володіють для цього належною матеріально-технічною базою.
Поза увагою залишився захист людей, оскільки вимагає взаємодії ДСНС із органами Держпродспоживслужби (санітарне та ветеринарне законодавство), Державною екологічною інспекцією, центрами громадського здоров’я. Адже саме попередження погіршення стану здоров’я людей є складовою екологічної безпеки, яка входить у цивільну безпеку. А ризикам у чинному Кодексі цивільного захисту присвячено лише питання пожеж.
З огляду на вищенаведене НААУ вважає, що законопроект №11345 потребує суттєвого доопрацювання під час його підготовки до другого читання.
Повний текст зауважень і пропозицій можна переглянути за посиланням.