Чому українці побоюються штучного інтелекту пояснив експерт Мінцифри
Попри швидкоплинність процесу розповсюдження штучного інтелекту в світі, в Україні більшість людей побоюються використовувати новітні технології на практиці. Це пов’язано необізнаністю та відсутністю правового регулювання використання ШІ.
Про ризики та перспективи використання ШІ дискутували учасники науково-практичної конференції на тему «Штучний інтелект: етичні та правові аспекти використання в українській економіці», організованої за ініціативою представника НААУ у Шотландії, Сполученому Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії Олександра Черних у співпраці з ДУ «Інститут економіко-правових досліджень ім. В.К. Мамутова» НАН України та Фундації Кларк для юридичної освіти.
Головний юрист Проектного офісу з питань розвитку цифрової економіки України Міністерства цифрової трансформації України Дмитро Ніколаєвський розповів, що в Україні з минулого року діє Дорожня карта з регулювання штучного інтелекту, а також презентовано Білу книгу, яка передбачає конкретні інструменти для бізнесу щодо використання ШІ. Водночас, за його словами 2/3 українців з побоюванням ставляться до новітніх технологій.
«Існує три великі групи людей, дві з яких побоюються штучного інтелекту відверто, внутрішньо. Побоювання зазвичай пов'язані з тим, по-перше, що людство має справу з чимось, що за рівнем інтелекту є вищим навіть за людський інтелект, тобто є побоювання і очікування того, що вищий інтелект зможе створити якісь складні умови для людства. Друга група – це люди, які вважають, що штучний інтелект позбавить їх можливості заробляти. Ми знаємо багато прикладів з історії, коли технології розвиваються, відповідно з тим – і певні можливості, робочі місця втрачаються, а нові при цьому створюються. І третя група людей – які цікавляться новітніми технологіями і питаннями розвитку», - зазначив Д. Ніколаєвський.
Юрист наголосив, що штучний інтелект – це ще один інструмент, який людство отримало внаслідок власної науково-технічної еволюції. І від того, як людство його використовуватиме, залежать й наслідки – негативні або позитивні. Головним спікер назвав процес правильної нормативно-правової політики держави у регулюванні використання ШІ.
«Ми бачимо певне нерівномірне регулювання по всьому світу. Тобто, одні країни приділяють більше уваги, намагаються більш рестриктивно віднестись до створення певних обмежень, захистити права тощо. Аргументувати завжди є чим. Але по факту більш високий рівень регуляцій може призвести з великою ймовірністю до скорочення кількості бізнесів, проектів, які будуть реєструватись і працювати в цих юрисдикціях, відповідно створювати потенціал для використання власних продуктів. Оскільки штучний інтелект може дуже прискорити і наукові дослідження, наприклад хімічні, біологічні, медичні, то ті юрисдикції, які ввели жорстке регулювання, можуть бути позбавлені фактично можливості швидкого наукового розвитку», - вважає юрист.
У свою чергу адвокат, почесний науковий співробітник Університетського коледжу Лондона Олена Чабан розповіла про правове регулювання ШІ в Англії, важливі міжнародні правові угоди, які впливають на розвиток його використання.
Заступник начальника відділу модернізації господарського законодавства Інституту економіко-правових досліджень НАН України ім. В. К. Мамутова Тетяна Гудима акцентувала увагу на базових міжнародно-правових документах, які регулюють використання штучного інтелекту, зокрема на Рамковій конвенції про штучний інтелект, права людини, демократію і верховенство права.
Заступник директора Інституту економіки промисловості НАН України Олександр Вишневський розповів про останні дослідження українських вчених, виклики в розвитку галузі та перспективи для України.
Директор «Кібер Академія Единбург» Бейзіл Мануосос провів презентацію використання штучного інтелекту в діяльності юристів, окреслив ризики і загрози безконтрольного використання, а також навів практичні приклади з власної експертної діяльності.
Конференція проводилася в рамках підтримки НААУ проекту «Соціальна справедливість та цифрова економіка», який спрямований на проведення низки заходів науковців і практикуючих адвокатів для обміну думками та практичними аспектами використання найсучасніших технологій.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.