Держархів Харківської області відкрив онлайн-доступ до документів про будинок «Слово» та його мешканців
Державний архів Харківської області запустив проєкт «Відкриваємо архіви. Безсмертя “Слова”». Він присвячений одному з найвідоміших символів українського культурного відродження 1920–1930-х років — будинку «Слово».
Саме тут жили та працювали українські письменники, митці й науковці, багато з яких згодом стали жертвами політичних репресій. Серед них такі відомі імена, як Микола Хвильовий, Остап Вишня, Лесь Курбас, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Іван Багряний, Михайло Яловий та інші.
В межах проєкту на офіційному сайті Держархіву Харківської області щотижня з’являтимуться нові цифрові копії документів, що висвітлюють історію будинку та долі його жителів.
Вже опубліковані документи з архівної справи про зведення будинку «Слово», у якій дослідники знайшли договір житлово-кооперативного товариства «Слово» з Комунгоспом від 10 вересня 1927 року, що демонструє, як було організоване будівництво.
Також в архіві збереглися технічні умови, креслення будинку, кошториси на матеріали та листування, пов’язане з будівництвом. Завдяки цим матеріалам можна простежити, яким планували «Слово» ще до заселення.
Крім цього, доступними онлайн стануть архівно-слідчі справи письменників і діячів культури, які стали жертвами радянських репресій. Серед них Михайло Яловий, Василь Мисик, Іван Багмут, Володимир Гжицький, представники родини Крушельницьких та інші.
Будуть опубліковані й протоколи партійних та літературних «чисток», що відображають механізми переслідування української інтелігенції в радянський період.
Оцифрування та відкриття архівних документів сприяє збереженню національної пам’яті, розширює доступ до історичних джерел і допомагає відновлювати правду про злочини тоталітарного режиму.
З повним дослідженням можна ознайомитись за посиланням .
Підпишись на наш Телеграм