Державна служба якості освіти: 7 причин ініціювати інституційний аудит шкіл у громаді

Виконання освітньої програми у значній мірі залежить від зусиль  засновника щодо забезпечення закладу відповідним навчальним обладнанням. Стратегічний розвиток освіти у громаді, якісний менеджмент закладів освіти, професійний розвиток педагогів – ще одні напрями відповідальності засновника.

Щоб ефективно управляти освітою у громаді та ухвалювати обґрунтовані рішення, засновнику необхідно володіти інформацією про стан справ у закладах. Таку інформацію засновнику можуть надати результати інституційного аудиту – нової для України процедури вивчення діяльності школи, що прийшла на зміну державній атестації шкіл.

Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання роботи школи, під час якого незалежні експерти оцінюють освітні та управлінські процеси. Інституційний аудит проводиться у школі кожні 10 років. Утім засновник може ініціювати позаплановий аудит у школах своєї громади.

Висновки й рекомендації, що надаються засновнику та закладу за результатами аудиту, – джерело комплексної об’єктивної інформації про освітню діяльність школи. Інструментарій інституційного аудиту розроблений таким чином, що дає змогу вивчити й оцінити всі аспекти освітньої діяльності і точково працювати над вирішенням тих чи інших проблем, інвестувати у розвиток сильних сторін тощо.

Інституційний аудит може бути точкою відліку. Отримавши об’єктивну оцінку якості освітньої діяльності та інвестуючи ресурси у її покращення, громада може простежити за динамікою розвитку закладу.

Дані, отримані під час аудиту, – джерело інформації про реальні потреби закладу для забезпечення комфортного освітнього середовища та організації освітнього процесу. Ця інформація буде корисною громаді при формуванні виваженого і збалансованого бюджету, необхідного для розвитку школи.

Разом з тим аудит допоможе засновнику більш якісно та обґрунтовано підходити до закупівлі обладнання і матеріалів для закладу, оскільки у висновку і рекомендаціях експерти детально розписують перелік того, чого не вистачає школі для виконання освітньої програми. Це, наприклад, обладнання для занять фізкультурою, організації інклюзивного простору та забезпечення інклюзивного навчання, матеріали й обладнання для кабінетів хімії та фізики.

Коли засновник отримує регулярні скарги учасників освітнього процесу на явища та процеси, що відбуваються у закладі, – це може бути однією із причин ініціювати інституційний аудит.

Інструментарій аудиту, зокрема опитування учнів, їхніх батьків, педагогів, спілкування з директором, його заступниками, шкільним психологом та представниками учнівського самоврядування, дає змогу виявити не лише проблематику, але і її причини та джерело можливих конфліктів у школі.

Наприклад, аудит може виявити проблеми з адаптацією та комунікацією учнів у невеликому закладі, пов’язані з відсутністю шкільного психолога. Така ситуація може стати приводом для громади надати додаткові ресурси закладу для введення у штат посади психолога.

Обрання за конкурсом керівників закладів – відповідальність засновника. У зв’язку з цим засновник має аналізувати і якість роботи директора школи на своїй посаді. Адже те, як директор налаштує управлінські процеси, безпосередньо впливає на якість освіти у школі, яку він очолює.

Мотивувати вчителів, працювати над їхнім розвитком та вдосконаленням роботи, покращувати освітнє середовище, взаємодіяти із засновником щодо вдосконалення матеріально-технічної бази, формувати прозору систему оцінювання учнівських навчальних досягнень, облаштовувати дружній до дітей простір – не вичерпний перелік завдань та відповідальностей директора.

Додатковою причиною ініціювати аудит може бути відсутність конструктивної співпраці директора із засновником, наявність непорозумінь у колективі школи, постійна плинність кадрів у закладі або ж необхідність вивчити ефективність управлінських рішень у школі. Аудит допоможе побачити реальний стан справ у школі та не приховає небажаних для будь-якої сторони фактів.

Погіршення результатів навчання – причина поцікавитись, що відбувається у закладі. Наприклад, коли у школі декілька років спостерігається тенденція до погіршення  результатів ДПА, ЗНО та внутрішніх моніторингів, збільшується кількість учнів, які не долають пороговий бал ЗНО з того чи іншого предмету.

Сигналом може бути значне зменшення контингенту учнів після 9 класу. Це може вказувати на низьку якість освітніх послуг і, як наслідок, відтік учнів, які хочуть добре підготуватись до ЗНО.

Аудит не виміряє якість освіти у закладі, втім покаже можливі причини погіршення результатів.

Провівши аудит у всіх школах громади, засновник отримає об’єктивну інформацію про кожен заклад. Ця інформація буде корисна під час формування мережі закладів та ухвалення управлінських рішень щодо кожної школи окремо.

Наприклад, аудит може підштовхнути засновника змінити у невеличкій школі, де навчається 53 учні, освітній рівень від I-III ступеня на I-II, оскільки відсутній запит на навчання у старшій школі.

Аудит можна ініціювати за необхідності змінити тип закладу – наприклад, на науковий ліцей

Одним із основних повноважень засновника є затвердження та фінансування стратегій розвитку шкіл у громаді. У свою чергу на основі результатів аудиту школа зможе розробити виважену та обґрунтовану стратегію розвитку закладу, а засновник – сформувати цілісну стратегію розвитку освіти у громаді.

Отримана за результатами аудиту інформація дасть змогу засновнику планувати свою діяльність щодо розвитку освіти як стратегічного напряму розвитку громади загалом.

Інституційний аудит також допоможе засновнику виявити особливі та унікальні переваги закладів освіти. Таким чином якісні школи можуть стати візитною карткою громади.

Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.

Виконання освітньої програми у значній мірі залежить від зусиль  засновника щодо забезпечення закладу відповідним навчальним обладнанням. Стратегічний розвиток освіти у громаді, якісний менеджмент закладів освіти, професійний розвиток педагогів – ще одні напрями відповідальності засновника.

Щоб ефективно управляти освітою у громаді та ухвалювати обґрунтовані рішення, засновнику необхідно володіти інформацією про стан справ у закладах. Таку інформацію засновнику можуть надати результати інституційного аудиту – нової для України процедури вивчення діяльності школи, що прийшла на зміну державній атестації шкіл.

Інституційний аудит – це зовнішнє оцінювання роботи школи, під час якого незалежні експерти оцінюють освітні та управлінські процеси. Інституційний аудит проводиться у школі кожні 10 років. Утім засновник може ініціювати позаплановий аудит у школах своєї громади.

Висновки й рекомендації, що надаються засновнику та закладу за результатами аудиту, – джерело комплексної об’єктивної інформації про освітню діяльність школи. Інструментарій інституційного аудиту розроблений таким чином, що дає змогу вивчити й оцінити всі аспекти освітньої діяльності і точково працювати над вирішенням тих чи інших проблем, інвестувати у розвиток сильних сторін тощо.

Інституційний аудит може бути точкою відліку. Отримавши об’єктивну оцінку якості освітньої діяльності та інвестуючи ресурси у її покращення, громада може простежити за динамікою розвитку закладу.

Дані, отримані під час аудиту, – джерело інформації про реальні потреби закладу для забезпечення комфортного освітнього середовища та організації освітнього процесу. Ця інформація буде корисною громаді при формуванні виваженого і збалансованого бюджету, необхідного для розвитку школи.

Разом з тим аудит допоможе засновнику більш якісно та обґрунтовано підходити до закупівлі обладнання і матеріалів для закладу, оскільки у висновку і рекомендаціях експерти детально розписують перелік того, чого не вистачає школі для виконання освітньої програми. Це, наприклад, обладнання для занять фізкультурою, організації інклюзивного простору та забезпечення інклюзивного навчання, матеріали й обладнання для кабінетів хімії та фізики.

Коли засновник отримує регулярні скарги учасників освітнього процесу на явища та процеси, що відбуваються у закладі, – це може бути однією із причин ініціювати інституційний аудит.

Інструментарій аудиту, зокрема опитування учнів, їхніх батьків, педагогів, спілкування з директором, його заступниками, шкільним психологом та представниками учнівського самоврядування, дає змогу виявити не лише проблематику, але і її причини та джерело можливих конфліктів у школі.

Наприклад, аудит може виявити проблеми з адаптацією та комунікацією учнів у невеликому закладі, пов’язані з відсутністю шкільного психолога. Така ситуація може стати приводом для громади надати додаткові ресурси закладу для введення у штат посади психолога.

Обрання за конкурсом керівників закладів – відповідальність засновника. У зв’язку з цим засновник має аналізувати і якість роботи директора школи на своїй посаді. Адже те, як директор налаштує управлінські процеси, безпосередньо впливає на якість освіти у школі, яку він очолює.

Мотивувати вчителів, працювати над їхнім розвитком та вдосконаленням роботи, покращувати освітнє середовище, взаємодіяти із засновником щодо вдосконалення матеріально-технічної бази, формувати прозору систему оцінювання учнівських навчальних досягнень, облаштовувати дружній до дітей простір – не вичерпний перелік завдань та відповідальностей директора.

Додатковою причиною ініціювати аудит може бути відсутність конструктивної співпраці директора із засновником, наявність непорозумінь у колективі школи, постійна плинність кадрів у закладі або ж необхідність вивчити ефективність управлінських рішень у школі. Аудит допоможе побачити реальний стан справ у школі та не приховає небажаних для будь-якої сторони фактів.

Погіршення результатів навчання – причина поцікавитись, що відбувається у закладі. Наприклад, коли у школі декілька років спостерігається тенденція до погіршення  результатів ДПА, ЗНО та внутрішніх моніторингів, збільшується кількість учнів, які не долають пороговий бал ЗНО з того чи іншого предмету.

Сигналом може бути значне зменшення контингенту учнів після 9 класу. Це може вказувати на низьку якість освітніх послуг і, як наслідок, відтік учнів, які хочуть добре підготуватись до ЗНО.

Аудит не виміряє якість освіти у закладі, втім покаже можливі причини погіршення результатів.

Провівши аудит у всіх школах громади, засновник отримає об’єктивну інформацію про кожен заклад. Ця інформація буде корисна під час формування мережі закладів та ухвалення управлінських рішень щодо кожної школи окремо.

Наприклад, аудит може підштовхнути засновника змінити у невеличкій школі, де навчається 53 учні, освітній рівень від I-III ступеня на I-II, оскільки відсутній запит на навчання у старшій школі.

Аудит можна ініціювати за необхідності змінити тип закладу – наприклад, на науковий ліцей

Одним із основних повноважень засновника є затвердження та фінансування стратегій розвитку шкіл у громаді. У свою чергу на основі результатів аудиту школа зможе розробити виважену та обґрунтовану стратегію розвитку закладу, а засновник – сформувати цілісну стратегію розвитку освіти у громаді.

Отримана за результатами аудиту інформація дасть змогу засновнику планувати свою діяльність щодо розвитку освіти як стратегічного напряму розвитку громади загалом.

Інституційний аудит також допоможе засновнику виявити особливі та унікальні переваги закладів освіти. Таким чином якісні школи можуть стати візитною карткою громади.

Інформаційний матеріал підготовлено для Державної служби якості освіти в межах ініціативи «Система забезпечення якості освіти», що впроваджується в межах проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe). «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe) є проєктом міжнародної технічної допомоги, що реалізується компанією Alinea International та фінансується Урядом Канади.