Голова Комітету з питань цифрової трансформації Михайло Крячко про основні реформи законодавства в період роботи Верховної Ради України ІХ скликання

29 серпня 2024 року виповнилось 5 років від дня першого засідання Верховної Ради України ІХ скликання.

«Це був непростий шлях, особливо в умовах повномасштабного вторгнення агресора на нашу територію,  але ми долаємо його з гідністю. Робота над реформуванням та вдосконаленням законодавства не зупиняється.

Тож хочу зазначити про основні реформи, які відбулись протягом цього періоду, до роботи над якими було залучено Комітет з питань цифрової трансформації», - зазначив Голова Комітету Михайло Крячко.

1.    Реформа галузі електронних комунікацій:

Комітетом була проведена глобальна робота над трьома основними галузевими законами. Вони дозволяють не лише прискорити розвиток швидкісного Інтернету та цифрову трансформацію в усій країні, а й наблизити євроінтеграцію та входження нашої країни до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Закон України про електронні комунікації (№1089-IX від 16.12.2020).

Цей Закон встановив європейські підходи регулювання сфер електронних комунікацій та радіочастотного спектра з урахуванням положень Директиви Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2018/1972 від 11 грудня 2018 року про запровадження Європейського кодексу електронних комунікацій. Він поліпшує умови розвитку бізнесу та замінює морально застарілі закони «Про телекомунікації» від 2004 року та «Про радіочастотний ресурс України» від 2000 року.

Закон посилив спроможність національного регулятора, затвердив принцип технологічної нейтральності, що не дискримінує використання конкретних технологій та сприяє підтриманню конкуренції на ринку. Також Законом визначена процедура регуляторних зобов’язань постачальників із значним ринковим впливом, запроваджено процедуру публічних консультацій для нових регуляторних заходів.

Закон України про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку (№1971-IX від 16.12.2021).

        Цей Закон законодавчо закріпив правовий статус регуляторного органу, його повноваження, економічну, політичну і фінансову незалежність при прийнятті рішень. Також він забезпечив ефективне регулювання діяльності суб’єктів у сфері електронних комунікацій, радіочастотного спектра та поштового зв’язку. Окреслив особливості державного регулювання у цих сферах, які обумовлені специфікою самої галузі, і, що важливо, Закон повністю відповідає європейським підходам до статусу органів державного регулювання.

Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм європейського законодавства з питань роумінгу (№3727-IX від 22.05.2024).

Цей Закон забезпечує приєднання України до спільної роумінгової зони з Європейським Союзом. Він імплементує норми європейського законодавства з питань роумінгу відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Закон запроваджує принцип "Роумінг як вдома" (RLAH - Roam Like At Home), що дозволяє українцям користуватися послугами мобільного зв'язку в ЄС за домашніми тарифами без додаткової плати за роумінг. Аналогічно, громадяни ЄС зможуть користуватися такими ж умовами в Україні. Це важливий крок у напрямку інтеграції України до Єдиного цифрового ринку ЄС та посилення євроінтеграційних процесів у сфері електронних комунікацій.

 2. Реформа сфери електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг:

Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації (№2801-IX від 01.12.2022) передбачає перегляд положень щодо надання та використання електронних довірчих послуг і послуг електронної ідентифікації. Зокрема, це стосується кваліфікованих електронних підписів і печаток, створення можливості віддаленої ідентифікації особи, яка звернулася за отриманням послуги формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, а також проходження процедури оцінки відповідності в іноземному органі з оцінки відповідності.

Метою цього Закону є пришвидшення інтеграції України до Єдиного цифрового ринку Європейського Союзу, а також максимальне наближення положень національного законодавства до європейських вимог у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Відтак, близько 90 законів України було приведено у відповідність до європейських норм. У відповідність до європейських процедур були приведені процедури надання електронних довірчих послуг та послуг електронної ідентифікації. Згідно з цим Законом в Україні кваліфіковані електронні підписи та печатки створені в Європейському Союзі (далі – "КЕПи ЄС") визнані такими, що повністю відповідають вимогам українського законодавства, та є еквівалентними їх українським відповідникам. Це означає, що європейські КЕПи ЄС можна безперешкодно використовувати, а документи з такими підписами прирівнюються до документів підписаних власноручним підписом.

Завдяки цьому Закону українці можуть використовувати кваліфіковані підписи, отримані в ЄС, щоб мати послуги в Україні. Також він спростив електронну взаємодію з європейськими партнерами при веденні бізнесу.

3.    Реформа державних реєстрів:

На сьогодні діяльність електронних реєстрів врегульовано 190 нормативними актами, з яких 135 Законів України. Через це виникають великі розбіжності в термінології, що обумовлює відсутність єдиних підходів до їх створення та ведення. Для врегулювання цього питання було розроблено та прийнято Закон України про публічні електронні реєстри (№1907-IX від 18.11.2021).

Цей Закон запровадив єдину інтероперабельну систему публічних електронних реєстрів. Ним визначено уніфіковану структуру їх функціонування, єдині вимоги до їх створення, ведення, взаємодії, адміністрування, модернізації, реорганізації та ліквідації. Він спростив процеси публічного управління та задоволення інформаційних потреб громадянського суспільства.

У рамках реалізації даного закону впроваджується Система електронної взаємодії електронних ресурсів, що втілює в життя принцип сучасного державного управління — «бігати мають дані, а не люди». Ця система знаменує собою якісно новий рівень ефективності та зручності в наданні державних послуг.

Державна електронна платформа ведення публічних електронних реєстрів, яка являє собою революційний підхід до створення та управління державними інформаційними ресурсами. Дана платформа забезпечує уніфікацію, оптимізацію витрат та прискорення процесів розробки нових реєстрів, а також їх подальшої модернізації.

Ці компоненти реформи закладають міцний фундамент для побудови сучасної цифрової держави, що відповідає найвищим міжнародним стандартам та очікуванням громадян щодо ефективності, прозорості та доступності державних послуг.

4.    Реформа цифрових ринків:

Розвиток технологій зумовлює те, що ринки поступово переходять до цифрової форми. Наразі ринок віртуальних активів в Україні знаходиться поза межами правового поля держави. Для того, щоб запустити легальний ринок віртуальних активів було прийнято Закон України про віртуальні активи (№2074-IX від 17.02.2022). Але він не набув чинності.

Цей закон врегульовує принципи функціонування ринку віртуальних активів, зокрема, забезпечення уніфікованого підходу до організації торгівлі віртуальними активами. Прийняття законодавчих змін до Податкового Кодексу України дозволить створити належні та достатні передумови для формування та розвитку в Україні ринку віртуальних активів, виведення його гравців та громадян з тіні, надасть державі можливості отримувати податки від нової галузі економіки, створить умови для правового захисту споживачів, забезпечить доступ криптобізнесу до фінансової системи держави.

5.    Розвиток цифрової економіки:

Прийнятий Закон України про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні (№1667-IX від 15.07.2021) – це передусім формування в Україні передової цифрової економіки протягом найближчих років та зростання частки високотехнологічних продуктів та послуг у загальному ВВП України.

        Цей документ заклав основу для запровадження в Україні спеціального правового режиму Дія City та визначив його загальні засади. Закон запровадив цілий комплекс стимулів для IT-компаній. Галузь отримала сприятливі податкові умови, ефективні інструменти для залучення інвестицій, додаткові механізми захисту прав на інтелектуальну власність, а також нову форму співпраці з фахівцями – гіг-контракти, які поєднали в собі гнучкість фрілансу та соціальні гарантії. Наразі ІТ галузь активно розвивається, а кількість компаній-резидентів Дія.City збільшується щотижня та вже сягає майже 1300, залучивши при цьому близько 80 тисяч фахівців, що має позитивний вплив на розвиток економіки нашої країни.

6.    Вдосконалення надання електронних публічних послуг:

Завдяки Закону України про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг (№1689-IX від 15.07.2021) в українців з’явилась можливість отримувати більшість державних послуг онлайн. Зазначений закон визначив засади надання електронних публічних послуг та вперше запровадив поняття “електронна публічна послуга”, “публічна послуга”, “комплексна електронна публічна послуга”, “автоматичний режим надання електронної публічної послуги”, “електронне відображення інформації, що міститься в документах”, “принцип надання публічної (електронної публічної) послуги за замовчуванням”, “надання послуги без подання заяви”.

7.       Перший у світі електронний паспорт:

Про внесення змін до Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус” (№1368-IX від 30.03.2021)

Зазначеним Законом унормовано на рівні Закону України визначення таких понять як «е-паспорт» та «е-паспорт для виїзду за кордон», прирівняно е-паспорт та е-паспорт для виїзду за кордон до паперових та у формі пластикової ID-картки.

Детальніше про реформи галузі цифровізації можна переглянути за посиланням http://surl.li/dwtyqx

Також під час повномасштабного вторгнення агресора на нашу територію Комітетом велась активна робота з вдосконалення законодавства для посилення роботи галузі електронних комунікацій. У зв’язку з цим були прийняті необхідні зміни до ряду законів.

        Цифровізуємось задля розвитку нашої країни!