Громади мають працювати над формуванням продовольчих резервів у взаємодії з військовими адміністраціями - експерт

Формування продовольчого резерву — це новий виклик воєнного стану, особливого періоду для ОМС та органів державної влади.

Громади країни під час воєнного стану зіштовхнулися з новим викликом – формуванням продовольчого резерву, і сьогодні крім відповідальності щодо виконання своїх безпосередніх обов’язків мають оперативно вирішувати нову, не короткострокову проблему, бо війна триває. Про це сказав Ігор Агібалов, керівник Регіонального офісу «U-LEAD з Європою» у Луганській області.

За його словами, формування такого резерву та взаємодія громад з військовими адміністраціями є ключовими елементами мобілізаційної роботи. Згідно із законодавством, резерв буває двох видів: на випадок надзвичайних ситуацій та на особливий період – випадок війни. ОМС мають розглядати питання продовольчої безпеки під кутом необхідності нормованого забезпечення під час особливого періоду.

Ігор Агібалов додав, що громадам необхідно знайти відповіді на питання: які позиції продовольчої продукції розраховуються і для яких груп населення, та яким чином взаємодіяти ОМС та територіальним органам державної виконавчої влади під час організації даної роботи. При цьому вкрай важливо розуміти потенційні можливості суб’єктів господарювання на відповідних територіях, щоб організувати роботу із формування та зберігання цього резерву.

“Якщо коротко, то в законодавстві закріплена ще стара адміністративно-командна система проведення цієї роботи, якою передбачена пряма підпорядкованість підприємств органам державної влади. Хоча основною складовою є проведення розрахунків для вікових груп населення. З цього ОМС і треба розпочати. Звісно, важливим є ретельний захист цих даних, а також пошук підприємств та організацій, які зможуть забезпечити продовольчий резерв”, - зазначив він.

А як проводяться всі ці розрахунки? Загальну координацію мобілізаційної роботи координує відповідний відділ апарату, який підпорядковується безпосередньо голові. Розрахунки, як правило, проводить один з департаментів ОВА.

«На перших етапах іде постійний обмін інформацією між органами місцевого самоврядування та підрозділами ОВА. Тут важливою є наявність актуальних даних від громад щодо населення відповідних категорій. Отримавши ці дані, обласні підрозділи проводять в принципі нескладні розрахунки. Далі сформовані обрахунки передаються на ті ж самі органи місцевого самоврядування для організації договірної кампанії з суб’єктами господарювання. Звісно ж, це робиться з дотриманням відповідних заходів безпеки, бо вже ця інформація є цілком таємною», - наголосив він.

Фінальний етап – проведення тієї самої договірної кампанії. Важливо мати інформацію про реальний досвід впровадження такої роботи, саме ним експерти Програми і діляться з громадами під час проведення заходів. Такий досвід є і з 2014 року, і вже з періоду початку повномасштабної війни в 2022.

“Ми постійно даємо громадам відповідь на основне питання: яку практичну цінність має ця робота для них? Це ж не тільки обов’язки відповідно до  мобілізаційного законодавства. Наявність чіткого уявлення про потребу населення в продовольчих товарах дозволяє більш чітко працювати з гуманітарними вантажами – так, щоб кожнен мешканець був пропорційно забезпечений продовольством. До того ж, на державному рівні з самого початку повномасштабного вторгнення прийняли додаткові програми для гарантії забезпечення продовольством, і тут знов ключова вимога від ОМС – розрахунки потреби” - підсумував Ігор Агібалов.

Нагадуємо, що експерти U-LEAD допомагають громадам розробляти програми продовольчої безпеки.