Історія піхотинця Тараса Варлама – добровольця, інструктора, воїна з першої лінії оборони

Інтерв’ю з бійцем батальйону оперативного призначення 35-го Сумського полку Національної гвардії України Тарасом Варламом. На Цензор.НЕТ говорили не лише про фронт, а й про особливості служби саме в піхоті та підготовку цивільних, які ще очікують мобілізації.

Воював Тарас з перших днів повномасштабного вторгнення росії на найгарячіших ділянках фронту – Луганщина, Покровський і Північно-Слобожанський напрямки. 

«Мені відірвало ногу!» – ці слова побратима Тараса Варлама, вимовлені серед ночі під мінометним обстрілом, прорізають пам'ять, як осколок. Тоді, на Харківщині, боєць 35-го Сумського полку Національної гвардії України намагався витягнути пораненого з-під вогню, ризикуючи власним життям.

Сьогодні, проходячи реабілітацію після чергового поранення, піхотинець Варлам – для своїх «Тарік» – готується повернутись до служби.

Від мирного будівництва – до вогню війни

До повномасштабної війни Тарас працював будівельником. До цього – 7 років служив у Нацгвардії за контрактом. І коли в лютому 2022 року ворог знову ступив на українську землю – він не вагався.

Переправа через Сіверський Донець, нічні переходи човнами, постійні мінометні обстріли – для нього це вже буденність. У боях на сході отримав перше поранення, але після лікування знову повернувся в стрій.

Тростянець: свідчення воєнних злочинів

Після Луганщини їхній підрозділ був направлений на службу в Тростянець. Хоч місто вже було звільнене, залишались загрози.

Пекло Покровського напрямку

Улітку 2023 року Варлам опинився на Покровському напрямку — одному з найважчих. Штурми йшли хвиля за хвилею, ворог намагався виснажити оборону чисельністю.

У селі Желанне, де точились запеклі бої, йому довелося пройти крізь усе: міномети, контузії, fpv-дрони, зневоднення, втрату побратимів.

Втрата побратима і нічна евакуація

Одна з найтяжчих історій – це невдала евакуація під мінометним обстрілом, коли загинув поранений побратим.

«Добрий день! Здавайтесь!»

Один із рідкісних моментів на фронті – це полон. На Харківщині Варлам брав участь у захопленні групи росіян:

Життя піхотинця – це боротьба за кожен крок

До кожного бою – тренування, витривалість, дисципліна. Він сам бігав по 7 км перед ротацією. І сьогодні каже: тим, хто ще чекає мобілізації, вже зараз треба готувати себе фізично.

Зараз – лікування. А далі – знову в стрій

Нині Тарас проходить реабілітацію після операції – зламав ногу, знепритомнів через наслідки контузій.

Головна втома – не від боїв

"Копай, якщо хочеш жити"

Фото Тараса Варлама

Департамент комунікації МВС