КГС ВС висловився щодо визнання грошовим зобов’язанням боржника суми основної винагороди приватного виконавця
У межах справи про неплатоспроможність фізичної особи приватний виконавець звернувся як конкурсний кредитор до господарського суду із заявою про визнання його грошових вимог на суму основної винагороди приватного виконавця.
Ухвалою Господарського суду Одеської області, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду, в задоволені заяви приватного виконавця відмовлено з мотивів відсутності доказів фактичного виконання виконавчих документів, на підставі яких приватний виконавець нарахував собі заявлену суму основної винагороди.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду ухвалені у справі судові рішення залишив без змін, зробивши такий висновок.
Грошове зобов’язання боржника як особи, неспроможної виконати свої грошові зобов’язання (ст. 1 КУзПБ) зі сплати основної винагороди приватного виконавця, пов’язане з фактичним стягненням приватним виконавцем із боржника суми, що підлягає стягненню за виконавчим документом, і виникає в разі, якщо після фактичного стягнення цієї суми з боржника в нього не залишилося коштів на сплату основної винагороди приватного виконавця.
Тож КГС ВС підтримав раніше викладений у постанові від 2 червня 2021 року у справі № 910/11384/20 правовий висновок: оскільки норми Закону України від 2 червня 2016 року № 1404-ІІІ «Про виконавче провадження» зумовлюють виплату основної винагороди приватного виконавця задоволенням вимог стягувача, право вимоги приватного виконавця на виплату основної винагороди виникає в момент фактичного виконання виконавчого документа, одночасно з яким у боржника виникає і відповідне грошове зобов’язання в розумінні ст. 1 КУзПБ.
Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 7 липня 2022 року у справі № 916/1456/21 можна ознайомитися за посиланням – https://reyestr.court.gov.ua/Review/106150190.
