Командувач НГУ відвідав поранених воїнів та звільненого з полону нацгвардійця, які проходять лікування
Командувач НГУ бригадний генерал Олександр Півненко зустрівся з військовослужбовцями НГУ, які проходять лікування після важких поранень і ампутацій.
Це – воїни, які заплатили високу ціну за свободу України. Військові, що пройшли через надскладні випробування і біль. Попереду у них тривалий шлях лікування, але головне – вони не наодинці, вони мають силу духу та незламність, мають підтримку від рідних, від командування НГУ, від медиків, які щодня опікуються їхнім здоров’ям.
Олександр Півненко вручив гвардійцям почесні нагрудні знаки командувача НГУ «За стійкість та незламність». Це знак глибокої поваги й вдячності за їхню мужність, відвагу, самопожертву та вірність військовій присязі.
Командувач поспілкувався з воїнами та обговорив проблемні питання, які потребують рішень на рівні командування, перспективи подальшої служби, навчання, а також інші нагальні потреби, з якими стикаються поранені військовослужбовці під час відновлення.
Також під час відвідування лікувального закладу командувач Нацгвардії зустрівся з нацгвардійцем, якого звільнили з російського полону під час останнього обміну військовополоненими.
Воїна звати Іван. Він обороняв Україну у складі батальйону Національної гвардії України «Донбас». У 2022 році потрапив у полон, провівши в застінках ворога понад три з половиною роки. Витримав і не зламався! Це справжня історія про стійкість і силу духу українського воїна.
Командувач НГУ обговорив з нацгвардійцем його подальше лікування та службу. Олександр Півненко запевнив, що держава та командування Національної гвардії України забезпечать усю необхідну допомогу, лікування, реабілітацію і підтримку.
Він наголосив, що є варіанти подальшого проходження служби, зокрема на посадах інструкторів, а за бажанням – навчання у вищих військових навчальних закладах НГУ, служба в навчальних підрозділах і військових частинах за обраним фахом.
Коли Іван згадував про очікування обміну, він сказав прості, але дуже сильні слова:
Він вірив, що повернеться. Вірив, бо знав, що його побратими й далі тримають найгарячіші напрямки фронту. Реальність, про яку він дізнавався, була зовсім не тією, яку намагався нав’язати ворог. Саме ця правда, разом із підтримкою близьких і вірою в Україну, давала сили триматися.
Департамент комунікації МВС