Коментар Анатолія Хромова німецькій щотижневій газеті «DIE ZEIT»
Коментар Анатолія Хромова до статті Берта Хоппа «Вбивають очевидців, знищують архіви, загрожують документам. Історична пам’ять України не захищена від російських ракет» у німецькій щотижневій газеті «DIE ZEIT», № 14 від 31 березня 2022 року
«Історична пам’ять України беззахисна перед російськими ракетами і гранатами» відповів під час відеодзвінка Анатолій Хромов, Голова Державної архівної служби України, «разом з будівлею обласного управління СБУ в Чернігові згоріли всі історичні справи обласних НКВС та КДБ, у тому числі кілька тисяч документів про жертви сталінського терору, у Харкові постраждав Державний обласний архів».
Не зрозуміло, яка ситуація в районах, окупованих російськими військами, втрачено контакт з багатьма співробітниками. «Обмежені можливості врятувати архіви з цих територій», каже Анатолій Хромов. Жоден регіон України не може вважатися достатньо безпечним. Архівам не залишається нічого іншого, крім як зберігати найцінніші фонди в нещодавно придбаних вогнетривких сейфах, які можуть протистояти пожежі протягом двох годин. Окрім того, архівісти намагаються передати якомога більше цифрових копій на сервери іноземних архівів – нещодавно була укладена Угода про це з Національним архівом Сполученого Королівства. Проблемою лишається незначна кількість оцифрованих документів, у той час, як Національний архівний фонд України, це близько 86 млн справ, включно з документами на плівці, фотографіями та звукозаписами.
Довідково: У своїй статті Берт Хопп порівнює відкритість архівів колишнього радянського союзу та спецслужб для дослідників, посилаючись на власний досвід роботи в архівах України та Росії з документами колишнього КДБ. На відміну від російських архівів, які з 1999 року ставали все більш закритими, в Україні у вільному доступі колишні партійні документи та документи радянських спецслужб, їх можна фотографувати, завантажувати їх цифрові копії. На особливу увагу автора заслуговує доступність документів в ГДА СБУ та ЦДАГО України. Автор зауважує, що внаслідок російського вторгнення українські архіви – скарбниця історичних знань, може бути безповоротно втрачена.