Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики обговорив питання меморіалізації російсько-української війни та культурних послуг для відновлення ветеранів
17 січня 2025 року Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики провів розширене засідання за участі народних депутатів України, представників центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, військовослужбовців, експертів та ін.
На засіданні розглянули два блоки питань:
1) про концепти меморіалізації російсько-української війни, вшанування героїв: законодавче забезпечення, зокрема щодо проблем Національного військового кладовища, особливостей функціонування військових поховань, Пантеону видатних воєнних діячів минулого, необхідності реєстрів військових поховань;
2) про можливості культури для відновлення ветеранів та їхньої інтеграції у суспільство (як заклади культури можуть допомагати ветеранам, долучення закладів культури та діячів культури до ветеранських просторів тощо).
Учасники заходу відзначили, що меморіалізація поховань українських воїнів, які віддали свої життя під час російсько-української війни, фіксація пам’яті про героїзм сил безпеки і оборони України, систематизованість відповідної державної політики - ці питання досі залишаються актуальними. «У меморіалізації пам’яті жертв цієї війни треба бути відповідальним», - сказав голова Комітету Микита Потураєв.
«Меморіалізація російсько-української війни та створення меморіалу українських героїв є важливим етапом у формуванні національної пам’яті про героїв війни та події, які визначають сучасну історію України. Цей процес дозволяє не тільки вшанувати пам’ять полеглих героїв, а і сформувати платформу для розповідання історій тих, хто пережив війну, зокрема ветеранів, що надасть можливість передавати ці історії наступним поколінням», - зі свого боку зазначила перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич.
Одним із ключових напрямів обговорення меморіалізації стали пропозиції створення виставок і творів мистецтва, присвячених подіям російсько-української війни. Невіддільною частиною цього процесу є розроблення єдиного фонду творів, до якого будуть внесені твори художників, письменників, музикантів та інших діячів культури, чий творчий доробок пов’язаний з війною.
Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук акцентувала на міжнародних практиках меморіалізації, впровадження яких допоможе розповідати іноземцям про Україну і українців. «В основі усіх програм меморіалізації в довгостроковій перспективі, окрім меморіалів, які будуть створені, мають бути освітні програми та музейні простори», - зауважила політикиня.
Як приклад Євгенія Кравчук розповіла про Музей історії України у Другій світовій війні, який Комітет відвідав напередодні засідання. «Цей музей уже має понад 10 тисяч артефактів російсько-української війни. Але держава, очевидно, має допомогти з організацією таких музейних просторів, тому я б пропонувала до Рекомендацій додати Міністерству культури підготувати ці музейні простори», - сказала заступниця голови Комітету. Також депутатка звернула увагу на необхідність джерел про війну в Україні іноземними мовами.
«Серед важливих елементів меморіалізації є творення наративу про цю війну. Йдеться про те, як ми розповідаємо собі, світові про війну, яка триває, чому вона почалася. Мені здається, це питання стає надзвичайно актуальним особливо тепер, коли відбуваються зміни в політиці у світі», - сказав народний депутат Володимир В’ятрович.
За його словами, тези про справедливу війну, війну за незалежність, обстоювання демократії та демократичних цінностей - усе це зараз має лунати не менш гучно, ніж на початку вторгнення. Загалом питання наративу лишається відкритим для доповнення. Треба також, як підкреслив член Комітету, на державному рівні напрацьовувати символіку та упорядкувати календар ключових дат російсько-української війни.
Крім того, парламентар більш детально зупинився на питанні Національного військового кладовища. На думку Володимира В’ятровича, у процесі реалізації проєкту забракло і бракує комунікації з громадськістю та експертами. «Інформації про те, в якому стані реалізація цього проєкту, в публічному просторі бракує. І це збурює громадськість», - зазначив депутат.
Щодо Національного військового меморіального кладовища виступив історик та військовослужбовець Вахтанг Кіпіані: «Цей проєкт вимагає повної консолідації суспільства навколо розуміння, чому це робиться, для чого це робиться, який вигляд це буде мати». Історик також наголосив на необхідності створення національного депозитарію для збирання та зберігання інформації про російсько-українську війну: «Цей депозитарій повинен стати центральним сервісом для збереження матеріалів, що не тільки документують війну, але й фіксують історії воїнів та їхні свідчення, які можуть бути втрачені без належного збереження».
Ветерани, які повертаються до мирного життя після пережитого на війні, потребують особливих умов для адаптації та знаходження нового місця в суспільстві. Культура може стати основою, яка допоможе їм адаптуватися.
Тематика реабілітації ветеранів завдяки культурі є дуже важливою та актуальною у наш час, адже культура і мистецтво спроможні відновити духовний та ментальний потенціал воїнів-ветеранів, сприяти їхній швидшій інтеграції в суспільство.
Мистецька діяльність дає можливість ветеранам реалізувати себе в нових сферах, знайти нові джерела натхнення та впевненості. Культура створює середовище, де ветерани можуть зустрічатися, обмінюватися досвідом та будувати нові зв’язки. Малювання, музика, театр або написання текстів дозволяють трансформувати травматичний досвід у символічну форму, яка сприяє зціленню. Наприклад, участь у театральних постановках чи художніх виставках допомагає відчувати себе частиною суспільства. Участь в культурних ініціативах, пов’язаних із героїзмом і боротьбою, дозволяє ветеранам відчути, що їхній внесок у захист країни цінують. Театральні постановки дозволяють розповісти власні історії та подолати внутрішні конфлікти. Арттерапія є ефективним допоміжним способом впоратись з ПТСР тощо.
Водночас, як йшлося на засіданні, заклади культури, не маючи відповідних фінансових пільг, не завжди охоче надають спеціальні культурні послуги для ветеранів. Тому важливо заохотити згадані заклади йти назустріч ветеранському середовищу.
«Програми підтримки ветеранів через культуру вже отримують великий відгук у суспільстві. Тому маємо докласти максимум зусиль, щоб реалізувати масштабно ініціативи у кожній громаді. Наші ветерани найбільше повертатимуться саме в громади», - підкреслила перша заступниця голови Комітету Ірина Констанкевич.
Наталія Кривда, голова Наглядової ради Українського культурного фонду, додала: «Ми готові сприяти реалізації таких проєктів. Тому розробили програму "Культура під час війни". Це можливість для громад та організацій долучитися до спільної справи і запропонувати свої ініціативи, які сприятимуть вшануванню героїв та збереженню пам’яті». Подати заявки можна на сайті інституції.
Що вже зроблено?
Міністерство культури та стратегічних комунікацій розробило пропозиції щодо заходів з підтримки ветеранів війни, членів їхніх сімей, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України через культуру у Стратегії ветеранської політики на період до 2030 року.
З приводу меморіалізації. Концепція меморіалізації, на думку першої заступниці Міністра культури та стратегічних комунікацій Галини Григоренко, має бути визначена на законодавчому рівні, і зараз готується проєкт наказу Міністерства щодо створення робочої групи з напрацювання відповідного законопроєкту. До складу цієї групи мають увійти представники зацікавлених міністерств, комітетів Верховної Ради України, фахівці у зазначеній сфері. Передбачено, що куруватиме проєкт Український інститут національної пам’яті з урахуванням рекомендацій, напрацьованих Комітетом спільно з УІНП.
Також Український інститут національної пам’яті вже розробив методичні рекомендації щодо меморіалізації.
Тож зараз загальнодержавна концепція пам’яті російсько-української війни у стані формування. Важливість її ухвалення обумовлена, зокрема, необхідністю окреслити напрямок дій для місцевих громад, які стикаються зі складною проблемою стихійної меморіалізації. Засідання Комітету стало ще одним майданчиком для обговорення актуальних питань. Раніше цим темам були присвячені круглі столи з УІНП, форуми та низка інших заходів, в яких брали участь члени Комітету.
Розширене засідання ініційоване Першою заступницею голови Комітету Іриною Констанкевич.