Комітет з питань правоохоронної діяльності про прийняті закони 2024 року

1. Верховна Рада України 23 лютого 2024 року ухвалила Закон «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи».

Закон створює законодавчі передумови для забезпечення поетапного початку впровадження Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІКС) у кримінальне провадження, шляхом внесення відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу України, за аналогією до прийнятих у 2021 році змін до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України.

ЄСІКС є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних підсистем, які забезпечують автоматизацію визначених законодавством процесів діяльності, включаючи документообіг, розгляд судових справ, складання оперативної та аналітичної звітності, надання інформаційної допомоги суддям, а також процесів, що забезпечують фінансові, майнові, організаційні, кадрові, інформаційно-телекомунікаційні та інші потреби користувачів ЄСІКС.

Відповідними положеннями законопроекту, з поміж іншого, пропонується:

- викласти у новій редакції статтю 35 КПК України та доповнити її положенням щодо порядку подання учасниками кримінального провадження до суду процесуальних документів в електронній формі та їх реєстрації з використанням ЄСІКС та/або її окремих підсистем (модулів);

- внести зміни до статті 107 КПК України, встановивши необхідність фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів;

- доповнити статті 135 і 136 КПК України положеннями щодо порядку здійснення виклику особи (шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень) у кримінальному провадженні із використанням ЄСІКС та/або її окремих підсистем (модулів);

- внести доповнення до статті 336 КПК України, що регламентують порядок участі учасників кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду;

- внести зміни до статей 385 і 387 КПК України, згідно з якими проведення виклику та відбору присяжних у суді буде здійснюватися з використанням ЄСІКС та/або її окремих підсистем (модулів);

- доповнити статті 401 і 430 КПК України положенням про необхідність вирішення суддею-доповідачем клопотання щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції під час підготовки до апеляційного та касаційного розгляду справи тощо.

2. Верховна Рада України 8 травня 2024 року прийняла підготовлений Комітетом Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального та інших законодавчих актів України щодо запровадження інституту умовно-дострокового звільнення осіб від відбування покарання для безпосередньої їх участі в обороні країни, захисті її незалежності та територіальної цілісності».

Прийнятим Законом України:

Кримінальний кодекс України (КК) доповнюється новими статтями 81-1 та 336-2, які передбачають:

-  умовно-дострокове звільнення від відбування покарання для проодження військової служби (стаття 81-1 КК),

- кримінальну відповідальність за ухилення від прийняття на військову службу за контрактом (стаття 336-2).

Відповідно до положень нової статті 81-1 КК не зможуть мобілізуватися засуджені за:

злочини проти національної безпеки України;

 вчинення умисного вбивства двох або більше осіб, або вчиненого з особливою жорстокістю, або поєднаного із зґвалтуванням або сексуальним насильством;

особливо тяжкі корупційні кримінальні правопорушення;

за кримінальні правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 152-156-1 КК);

тероризм (кримінальні правопорушення, передбачені статтями 258-258-6 КК);

ДТП зі смертельним наслідком вчинене під впливом наркотиків чи алкоголю;

посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (стаття 348 КК);

також умовно – дострокове звільнення від відбування покарання для проходження військової служби за статтею 81-1 КК не застосовуватиметься до засуджених службових осіб, які займали особливо відповідальне становище;

рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може ухвалити суд, якщо засуджений побажав проходити службу та відповідає вимогам, визначеним законодавством;

ухилення від прийняття на військову службу за контрактом особою, яку звільнено умовно-достроково від відбування покарання, передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років;

змінами в Кримінально – виконавчий кодекс України врегульовується ПОРЯДОК умовно – дострокового звільнення від відбування покарання осіб для проходження ними військової служби за контрактом, а також порядок взяття засуджених на військовий облік призовників, військовозобов’язаних, проходження ними ВЛК;

служитимуть особи, умовно-достроково звільнені від відбування покарання, виключно у відповідних спеціалізованих підрозділах військових частин.

3. Верховна Рада України на засіданні 22 травня 2024 року прийняла Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законів України у зв'язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок i домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».

Прийнятим Законом норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» приводяться у відповідність до положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цим явищем та вдосконалення процесуального порядку розгляду таких справ.

Серед іншого, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, пов’язаних із домашнім насильством, насильством за ознакою статі, суди вирішуватимуть питання про направлення осіб на проходження програми для кривдників з обов’язковим обґрунтуванням такого рішення у постанові про адміністративне правопорушення за даною категорією справ.

Обмежується можливість застосування звільнення від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення щодо правопорушень, пов’язаних із домашнім насильством.

Передбачається збільшення до 12-ти годин строку адміністративного затримання осіб у випадках вчинення ними домашнього насильства, насильства за ознакою статі або невиконання термінового заборонного припису, в необхідних випадках, для встановлення особи або з’ясування обставин правопорушення

Крім того, чітко розмежовується адміністративна відповідальність за «Сексуальне домагання» з кримінальною відповідальністю за «Сексуальне насильство».

А також, прямо передбачається визнавати дітей-свідків правопорушень, пов’язаних з домашнім насильством та насильством за ознакою статі, потерпілими.

Прийняття даного законопроекту сприятиме запобіганню домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту потерпілих, в тому числі дітей та корекції поведінки кривдника.

4. 24 квітня 2024 року Верховна Рада України розглянула проект Закону України «Про внесення зміни до пункту 1 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державну прикордонну службу України» та за результатами його розгляду прийняла його в першому читанні за основу та в цілому як Закон.

Вказаним Законом вносяться зміни до пункту 1 розділу ІХ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державну прикордонну службу України», які передбачають, що загальна чисельність Державної прикордонної служби України протягом року, з дня припинення або скасування воєнного стану на території України, становитиме до 75000 осіб, у тому числі до 67000 військовослужбовців.

Прийняття вказаного Закону дає змогу тимчасово збільшити чисельність Державної прикордонної служби України, що зі свого боку допоможе врегулювати актуальні питання виконання поточних завдань Державної прикордонної служби України по захисту від російської агресії, посилити охорону всієї українсько-російської ділянки кордону, наростити спроможності Державної прикордонної служби України та її готовність до відновлення державного кордону в його міжнародно визнаних межах, особливо з урахуванням того, що в результаті реалізації Євроінтеграційного прагнення України кордон з російською федерацією та республікою білорусь у перспективі стане зовнішнім кордоном Європейського Союзу.

5. Верховна Рада України 29 жовтня 2024 року ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення регулювання угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією» (законопроект реєстр. №12039).

Даний Закон ініційований з метою реалізації ініціативи Європейського Союзу «Ukraine Facility», запровадженої Регламентом (ЄС) Європейського Парламенту та Ради (ЄС) від 29.02.2024 № 2024/792.

Положеннями Закону вносяться зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України, якими:

1) додаткове покарання у виді штрафу може бути призначене у разі, коли таке покарання не передбачено в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, виключно у випадку затвердження судом угоди про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, та за умови узгодження сторонами угоди додаткового покарання у виді штрафу.

Розмір штрафу узгоджується сторонами угоди та призначається судом у таких межах:

- від 20 000 (340 000 грн) до 120 000 (2 040 000 грн) НМДГ – у разі вчинення нетяжкого злочину;

- від 120 000 (2 040 000 грн) до 6 000 000 (102 000 000 грн) НМДГ – у разі вчинення тяжкого злочину;

- від 270 000 (4 590 000 грн) до 12 000 000 (204 000 000 грн) НМДГ – у разі вчинення особливо тяжкого злочину;

 (зміни до ч. 3 ст. 53 КК України);

2) пропонується закріпити положення, відповідно до якого обмеження щодо застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, передбачені абзацом першим частини першої статті 75 КК України, не застосовуються якщо суд приймає рішення про звільнення від відбуття покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості в кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією (абзац другий частини першої ст.75 КК);

3) встановлюється, що у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про визнання винуватості, якщо сторонами угоди узгоджено звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк не більше восьми років або іншого більш м’якого покарання, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням (абзац другий ч. 2 ст. 75 КК);

 4) пропонується визначити можливість призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом, не лише у випадках викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи (осіб) у вчиненні будь-якого корупційного кримінального правопорушення чи кримінального правопорушення, пов’язаного з корупцією (п. 2 ч. 4 ст. 469 КПК України), а й за відсутності ознак співучасті у вчиненні цих злочинів і за умови повного відшкодування підозрюваним або обвинуваченим завданого збитку або заподіяної шкоди (п. 21 ч. 4 ст. 469 КПК України);

5) передбачено необхідні обставини, з врахуванням яких здійснюється укладення угоди про визнання винуватості між прокурором відповідного рівня та підозрюваним чи обвинуваченим у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією (зміни до ст. 470 КПК України);

6) сторонам угоди надається право до моменту видалення суду до нарадчої кімнати ініціювати зміни до укладеної угоди та у разі досягнення згоди укласти нову угоду.

Повторне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим в одному кримінальному провадженні допускається одноразово у разі усунення підстав, на основі яких суд відмовив у затвердженні такої угоди. У разі повторної відмови судом у затвердженні угоди наступне звернення з угодою з тим самим підозрюваним, обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні не допускається (зміни до ч. 8  ст. 470 КПК України).

Прийнятий Закон враховує рекомендації Європейської Комісії щодо удосконалення кримінального законодавства в частині положень, які визначають укладення угод про визнання винуватості у кримінальних провадженнях щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією.

6. Верховна Рада України 04 грудня 2024 року ухвалила Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів притягнення юридичних осіб до відповідальності за підкуп посадових осіб іноземних держав», положення якого спрямовані на забезпечення виконання Україною взятих на себе зобов’язань з імплементації Рекомендації Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) щодо подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях та запровадження ефективного механізму притягнення юридичних осіб до відповідальності, який відповідатиме Конвенції ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.

Законом, шляхом внесення змін до Кримінального кодексу України, встановлюються:

підстави для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи;

підстави для звільнення юридичної особи від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру;

можливість застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру у вигляді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи або тимчасового обмеження в отриманні прав та/або переваг;

можливість застосування спеціальної конфіскації на підставі ухвали суду про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру та випадки застосування спеціальної конфіскації;

збільшення розмірів штрафу, що застосовується до юридичних осіб як основний захід кримінально-правового характеру;

правила та підстави застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за спеціальною процедурою тощо.

Також, Кримінальний процесуальний кодекс України доповнюється окремою главою 371, положення якої регламентують:

особливості кримінального провадження щодо застосування заходів кримінально-правового характеру до юридичних осіб у спеціальному порядку;

спеціальний порядок для автономного кримінального провадження стосовно юридичної особи як на стадії досудового розслідування, так і судового розгляду;

особливості участі представника, захисника юридичної особи, які охоплювали б розширений перелік прав і процесуальних можливостей для сторони захисту;

додатковий захід забезпечення кримінального провадження у вигляді обмежень діяльності юридичної особи, яка пов’язана із внесенням змін до установчих документів щодо засновників (учасників) юридичної особи, розміру та складу статутного капіталу, найменування юридичної особи, укладання правочину, предметом якого є частка учасника у статутному капіталі юридичної особи, вчиненням значних господарських зобов’язань (значних правочинів), розпорядженням активами юридичної особи та її припиненням;

можливість скасування обмежень стосовно юридичної особи;

закінчення досудового розслідування шляхом або закриття кримінального провадження, або звернення до суду з актом про застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру;

можливість укладення угоди у кримінальному провадженні щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у спеціальному порядку та особливості судового провадження щодо укладення угод;

оскарження судових рішень щодо укладення угоди;

особливості виконання ухвали про застосування заходів кримінально- правового характеру.

Зміни до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів України обумовили внесення кореспондуючих змін до низки законодавчих актів України, а саме до Кодексу України про надра, та законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про нафту і газ», «Про рекламу», «Про державно-приватне партнерство», «Про соціальний діалог в Україні», «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», «Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності», «Про приватизацію державного та комунального майна», «Про оренду державного та комунального майна», «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», «Про оборонні закупівлі», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки».

Такими змінами встановлюється, що застосування до юридичних осіб додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру у виді обмежень діяльності чи обмежень в отриманні прав та/або переваг, визначених Кримінальним кодексом України, є підставою для тимчасового припинення, на строк, встановлений судовим рішенням, здійснення такими юридичними особами відповідної діяльності, або обмеження їх можливостей отримувати права та/або переваги.