Компетентність як елемент безпеки: чому експортний контроль має починатися з освіти?

У публічній дискусії експортний контроль нерідко сприймається передусім через призму дозволів, процедур і строків розгляду. Такий погляд зрозумілий: для бізнесу важлива передбачуваність, швидкість ухвалення рішень і чітке розуміння правил. Особливо сьогодні, коли українська оборонна промисловість переживає наймасштабнішу трансформацію за всю історію незалежності, а інтерес міжнародних партнерів до українських оборонних технологій закономірно зростає.

Водночас сучасний експортний контроль — це значно більше, ніж адміністративна процедура. Це один із механізмів, який має забезпечити баланс між потребами Сил оборони, розвитком українського оборонно-промислового комплексу, міжнародною кооперацією, виконанням зобов’язань України та недопущенням ризикованих передач стратегічних товарів і особливо технологій.

Саме тому питання експорту товарів військового призначення та подвійного використання під час війни не може зводитися лише до формули “дозволити” або “не дозволити”. Кожне рішення у цій сфері враховує не лише економічний інтерес виробника, а й безпековий контекст: потреби держави, ризики щодо кінцевого використання та кінцевого споживача, ризики реекспорту, можливість витоку чутливих технологій, міжнародні зобов’язання та довіру партнерів до України як відповідального учасника глобальної системи безпеки.

Український ОПК сьогодні має унікальне вікно можливостей. Бойовий досвід, швидкість інновацій, розвиток безпілотних систем, засобів РЕБ, роботизованих платформ та інших сучасних рішень формують конкурентні переваги, які мають працювати на посилення держави. Але саме через цю унікальність зростає і відповідальність. Чим більший інтерес до українських технологій, тим вищими мають бути стандарти їх відповідальної міжнародної передачі.

Компетентність у сфері експортного контролю — це не лише знання переліку необхідних для отримання дозволу документів . Це здатність підприємства правильно ідентифікувати товар, визначити його належність до товарів військового призначення або подвійного використання, оцінити ризики кінцевого використання, перевірити контрагента, підготувати якісний пакет документів і, найголовніше, розуміти логіку ухвалення рішень державою.

На практиці у суб’єктів господарювання значна частина труднощів виникає через недостатнє розуміння процедур, критеріїв оцінки ризиків та вимог до документів. І це не українська особливість. У всіх сучасних системах експортного контролю ефективність залежить не тільки від державного органу, який ухвалює рішення, а й від готовності бізнесу діяти професійно, добросовісно та відповідально.

Саме з цієї логіки у 2026 році Держекспортконтроль за підтримки Програми експортного контролю та безпеки кордонів Уряду США започаткував комплексну Освітню програму з експортного контролю для суб’єктів господарювання. Її мета — допомогти українським виробникам, експортерам і фахівцям підприємств упевнено орієнтуватися у вимогах державного експортного контролю та застосовувати їх у практичній діяльності.

Це не заміна нормативного регулювання і не альтернатива рішенням щодо моделей міжнародної співпраці у сфері ОПК. Освітня програма виконує іншу, але не менш важливу функцію: вона формує професійну основу для того, щоб заявники краще розуміли правила, якісніше готували документи, реалістично оцінювали ризики і могли будувати міжнародну діяльність відповідно до стандартів, які діють у державах ЄС та країнах — членах НАТО.

За відносно короткий період — лише шість місяців — Держекспортконтроль підготував і провів три Базові семінари, два Форуми для керівників підприємств та два спеціалізовані дводенні Тренінги для фахівців систем внутрішньофірмового експортного контролю.

За перше півріччя 2026 року в онлайн- та офлайн-форматах Освітньою програмою вже охоплено понад 5 тисяч учасників. Для сфери експортного контролю це не просто статистика. Це свідчення безпрецедентного запиту бізнесу на практичні знання, зрозумілі пояснення та професійний діалог із державою.

Ми бачимо цей запит і працюємо з ним системно. Для кожного заходу розробляються окремі презентаційні матеріали, практичні кейси та завдання. Спікерами виступають фахівці, які щоденно працюють із реальними заявами, документами та рішеннями у сфері експортного контролю. Окрім цього, з прикладними лекціями залучалися представники РНБО, СБУ, Міноборони та Мінекономіки.

Окремим блоком є висвітлення міжнародного досвіду у сфері експортного контролю, який викладається залученими іноземними експертами. Саме тому навчання не є теоретичною лекцією “про законодавство”. Це практична розмова про те, як працює система і що має враховувати підприємство, яке планує міжнародні передачі стратегічних товарів.

Першою темою кожного семінару традиційно залишається міжнародна система нерозповсюдження та місце експортного контролю у глобальній архітектурі безпеки. Це принципово важливо. Адже експортний контроль існує не для створення бар’єрів, а для того, щоб товари військового призначення, товари подвійного використання та чутливі технології не ставали джерелом загроз для України, її партнерів і міжнародної безпеки.

У сучасному світі відповідальний експорт — це не бюрократичні перепони і не гальмування розвитку промисловості. Навпаки, це умова доступу до цивілізованих ринків, довіри партнерів, участі у спільних проєктах і довгострокової інтеграції українського ОПК у європейський та євроатлантичний безпековий простір.

Саме тому внутрішньофірмовий експортний контроль, комплаєнс, перевірка контрагентів, належна підготовка документів і розуміння кінцевого використання мають стати для українських компаній не формальністю, а частиною корпоративної культури. Для підприємства це означає менше помилок, менше затримок, кращу якість заяв і вищу довіру з боку держави та міжнародних партнерів.

Важливу роль в Освітній програмі відіграє партнерство з галузевими асоціаціями та професійними об’єднаннями. Держекспортконтроль високо цінує ефективну співпрацю з Федерацією роботодавців України, Національною асоціацією підприємств оборонної промисловості України, Лігою оборонних підприємств України, Технологічними силами України, Українською радою зброярів та кластером Brave1, які сприяють залученню підприємств до освітніх заходів.

Ми переконані: сильний український ОПК потребує не лише виробничих потужностей, інвестицій і міжнародних контрактів. Він потребує також зрозумілої культури відповідального експорту. Саме така культура дозволяє поєднати швидкість розвитку з безпекою держави, інтереси бізнесу — з потребами Сил оборони, а міжнародну кооперацію — з довірою партнерів.

Освітня програма Держекспортконтролю стала відповіддю на практичний запит ринку. Але водночас вона є частиною ширшої трансформації: від сприйняття експортного контролю як суто дозвільної процедури — до розуміння його як елементу безпеки, довіри та професійної зрілості оборонної індустрії.

Перші шість місяців показали: запит на такі знання значно перевищив наші очікування. Отже, продовжуємо.

Олег Цільвік,

керівник Держекспортконтролю

23 червня 2026