Комюніке за підсумками одинадцятого засідання Керівного комітету Української платформи донорів
Ми, члени Керівного комітету Української платформи донорів, зустрілися в Римі 9 жовтня, щоб підтримати нагальні та довгострокові фінансові потреби України. Ми привітали Данію, яка щойно приєдналася до Платформи у ролі тимчасового члена, та Люксембург, який приєднався у ролі спостерігача. Ми наголосили на нашій постійній і непохитній підтримці України і залишаємося єдиними в засудженні незаконної і невиправданої агресивної війни росії, включаючи триваючі напади на громадян України і критично важливу інфраструктуру. У відповідності до Спільної декларації G7+ про підтримку відновлення та реконструкції України від 25 вересня 2024 року, Платформа продовжує бути майданчиком для координації допомоги в цілях забезпечення донорами першочергових короткострокових потреб України у фінансуванні для збереження макроекономічної та фінансової стабільності, а також для вирішення нагальних та довгострокових пріоритетів відновлення та реконструкції. Ми прагнемо зробити вагомий внесок у зміцнення стійкості, відновлення та розвиток України як процвітаючої та модернізованої економіки з сильними демократичними інституціями, верховенством права та антикорупційними заходами, особливо закріпленими в процесі вступу до ЄС.
Ми визнаємо важливість задоволення потреб України у зовнішньому фінансуванні. Станом на кінець вересня 2024 року бюджетна підтримка України, надана всіма донорами з 2022 року, склала понад 98 млрд доларів США. Загальні річні потреби України у зовнішньому бюджетному фінансуванні на 2024 та 2025 роки становитимуть 41,3 млрд доларів США та 38,4 млрд доларів США відповідно. Спільними зусиллями ми розраховуємо покрити дефіцит зовнішнього фінансування на 2024 рік і продовжуємо оцінювати, як забезпечити додаткові бюджетні потреби, спричинені триваючою російською агресією.
Ми підкреслили важливість спільної роботи членів G7 щодо виконання колективного зобов'язання, взятого на Саміті в Апулії в червні 2024 року, стосовно започаткування для України механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) - у розмірі близько 50 млрд доларів США - до кінця року, у тому числі включаючи пропозицію Європейської Комісії про створення Механізму кредитної співпраці з Україною та надання виняткової макрофінансової допомоги як внеску ЄС у механізм ERA. Ці кошти будуть розподілені через кілька каналів, які спрямують на військові, бюджетні потреби та на відновлення України.
Ми взяли до відома головні пріоритети фінансування, визначені Прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем на цю зиму, включаючи енергопостачання та опалення, захист критичної енергетичної інфраструктури, реагування на кризу водопостачання на півдні України та заходи для забезпечення житлових потреб. Ми також відзначили критичну важливість тісної співпраці між сферами гуманітарної допомоги та відновлення для комплексного вирішення короткострокових пріоритетних завдань та довгострокового стратегічного планування.
Ми рішуче засудили триваючі атаки росії на енергетичну інфраструктуру України, які посилилися з березня 2024 року, і знову закликали до притягнення до відповідальності за всі міжнародні злочини, скоєні росією в Україні та проти неї. Ми підтвердили нашу відданість підтримці України протягом наступної зими та після неї, усвідомлюючи, що жорстокі та несправедливі напади росії створили дефіцит електроенергії, який загрожує доступу до критично важливих послуг, включаючи електро-, тепло- та водопостачання. У рамках Координаційної групи з питань енергетики G7+ ми взяли на себе зобов'язання та пообіцяли надати понад 2 млрд доларів США додаткового фінансування з березня 2024 року, в тому числі понад 1 млрд доларів США у вигляді нових зобов'язань після Конференції з питань відновлення України, яка відбулась у Берліні, Німеччина, у червні 2024 року. У співпраці з українськими партнерами ця фінансова допомога та допомога у натуральній формі спрямована на задоволення найбільш нагальних потреб енергетичного сектору, включаючи ремонт пошкоджених електростанцій та систем централізованого теплопостачання, розгортання нової, розподіленої генерації, аварійне резервне живлення критично важливих служб та пасивний захист енергетичної інфраструктури. Ми закликали глобальних партнерів збільшити підтримку цих пріоритетів, які є важливими для більш децентралізованої, диверсифікованої, стійкої та відновлюваної/сталої енергетичної системи України, яка повністю інтегрована з Європейським Союзом. Ми відзначили важливість страхування як складової інвестицій у критично важливу інфраструктуру в умовах воєнного часу.
Ми знову підкреслили важливість належного управління державними фінансами, в тому числі як одного з фундаментальних елементів для успішного відновлення, реконструкції та вступу України до ЄС. У цьому контексті ми відзначили значний прогрес України у впровадженні Дорожньої карти реформування системи управління публічними інвестиціями. Зокрема, ми привітали визначення Стратегічною інвестиційною радою пріоритетів державних інвестиційних проєктів у рамках пілотного Єдиного проєктного портфеля здійснення державних інвестицій (Single Project Pipeline – SPP) на 2025 рік – механізму, важливого для забезпечення ефективності, прозорості та підзвітності інвестиційної політики України. Ми також визнали готовність Уряду України винести уроки з цього пілотного етапу для інформування про майбутню SPP. Ми привітали спільно запропоновану концепцію Рамкової основи для підготовки проєктів для України, яка, зокрема, передбачає просування двох програм підготовки проєктів для підвищення спроможності України готувати і реалізовувати проєкти: Програми підготовки проєктів для України, яка адмініструватиметься Урядом України за підтримки Світового банку, та Програми підготовки проєктів для України FIRST, яка адмініструватиметься ЄІБ та ЄБРР. Ми вітаємо оголошені та очікуємо на майбутні внески донорів на підтримку цих фондів. Ми закликали до якнайшвидшої реалізації концепції, включаючи розробку чітких критеріїв прийнятності для спрямування проєктів до конкретних фондів. Важливим елементом стане Відділ (підрозділ) з підготовки проєктів, міцно інтегрований в систему управління публічними інвестиціями та взаємодіятиме з регіонами та місцевими громадами. Ця система має забезпечити ефективну координацію між існуючими та майбутніми підрозділами з підготовки проєктів, беручи до уваги курс України на вступ до ЄС. Ми визнали прогрес, досягнутий у розвитку міжвідомчої координації в рамках системи управління публічними інвестиціями, і підтвердили нашу відданість ефективному, прозорому і добре скоординованому стратегічному інвестиційному плануванню, в тому числі із залученням місцевих громад. Ми також підкреслили важливість наступного заходу з оновлення “Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення України”, яка стане вагомим інформаційним підґрунтям для підготовки SPP.
Ми привітали значний і безперервний прогрес України у здійсненні реформ, зокрема, викладених в Плані України. Вони мають вирішальне значення для вступу України до ЄС та покращення бізнес-клімату. Члени також привітали оновлення Урядом України Матриці реформ як публічного інструменту підзвітності, прозорості та координації зацікавлених сторін, а також оновлення умов надання допомоги. Ми високо оцінили звіт Уряду про вжиті заходи та підтвердили донорську підтримку України в процесі впровадження реформи. Подальший прогрес сферах, включаючи верховенство права, боротьбу з корупцією, вдосконалення корпоративного управління на державних підприємствах та дотримання правових інструментів і рекомендацій ОЕСР, створить міцне підґрунтя для сталого та інклюзивного економічного зростання та сприятиме залученню інвестицій приватного сектору.
Ми привітали перезапуск секторальних робочих груп у Києві, які забезпечують внутрішню координаційну структуру на чолі з Урядом України, що доповнює роботу Української платформи донорів. Цей механізм сприяє спроможності донорів колективно та ефективно підтримувати пріоритети України, в тому числі у просуванні її амбітного порядку денного реформ, забезпечуючи при цьому узгодженість, взаємодоповнюваність та уникнення дублювання заходів.
Ми також взяли на себе зобовязання почати закладати основу для активізації підтримки діяльності Платформи на місцях, зокрема шляхом посилення її присутності та можливостей в Києві.
Ми підкреслили важливість залучення зацікавлених сторін до процесу відновлення та реконструкції України. Ми привітали виступ Business Advisory Council щодо її першого переліку порад та галузевих рекомендацій і сподіваємось на подальший діалог з нею та з Урядом України щодо шляхів їхнього подальшого впровадження. Ми також визнали важливу роль активного громадянського суспільства України та його роль у сприянні інклюзивному, гендерно-чутливому та ефективному відновленню. Ми зобов'язалися посилити регулярну взаємодію Української платформи донорів з громадянським суспільством і особливо привітали ініціативу Уряду України щодо цього.
Ми привітали представлені Італією ідеї щодо наступної Конференції з питань відновлення України, яка відбудеться в Римі в липні 2025 року, на основі питань, розглянутих на Конференції з питань відновлення України 2024 року, що відбулася в червні в Берліні. Ми також зобовязались розглянути можливість проведення зустрічі на рівні міністрів під час Конференції.