Короп і верховодка рекордсмени за плодючістю, або особливості нересту водних мешканців

Нерестова кампанія, стартувавши з початку квітня, набирає обертів. Як відомо, нерест, насамперед, залежить від температури води, що має бути в потрібних межах. Адже ікринки і мальки риби дуже чутливі до коливань тепла і холоду.

І хоч для кожного з видів існує своя температурна точка відліку для початку розмноження, офіційний старт масштабної весняно-літньої нерестової кампанії пов’язаний зі входженням у сприятливий температурний коридор для нересту більшості прісноводних риб.

Першими у нерестовий період входять хижі види: щука та окунь. Протягом квітня до нерестового процесу приєднується переважна більшість видів іхтіофауни: лящ, плітка, краснопірка, підуст, в’язь, лосось дунайський, харіус європейський та інші. Останніми, з середини або кінця травня, відкладають ікру сазан (короп), сом та лин.

Починає нереститися при температурі води близько:

+1°С – минь;

+2°С – харіус;

+6°С – підуст;

+7°С – щука та окунь;

+8°С – в’юн, плітка, форель;

+9°С – білизна;

+10°С – головень, ялець, йорж, піскар, в’язь;

+12°С – судак, стерлядь, лящ;

+13°С – чехонь;

+14°С – карась;

+15°С – верховодка, ротань;

+16°С – краснопірка;

+17°С – плоскирка;

+18°С – короп, сазан;

+19°С – лин;

+20°С – сом тощо.

Важливими передумовами для початку нересту є також: кисневий режим, наявність партнера та природних умов для відкладання статевих продуктів. Відсутність будь-якого з чинників може змусити рибу взагалі відмовитися від нересту.

Ікрометання у риб буває одноразовим – протягом декількох хвилин (щука, окунь, плітка та інші) або порційним – метання ікри окремими порціями з інтервалами від декількох днів до 2-3 тижнів (лин, плоскирка, карась та інші).

Цікаво, що однакові види риб у різних кліматичних умовах метають ікру по-різному. Зокрема, лящ у північних районах нереститься одноразово, а в південних – порційно.

Серед рекордсменів наших водойм за плодючістю – короп і верховодка, самки яких за нерест можуть відкласти до 1,5 млн ікринок.

Водночас самки судака відкладають до 400 тис., лина – 300 тис., щуки – 200 тис., ляща – 140 тис., сома – 110 тис., плітки – до 80 тис.

На нерестові процеси впливають також і показники водності наших водойм. Весняна повінь завжди визначала умови нересту для більшості представників річкової іхтіофауни, які відкладають ікру на залиту заплавну рослинність.

За інформацією фахівців Інституту рибного господарства НААН України, враховуючи розвиток цьогорічного водопілля, умови нересту та інкубації ікри для ранньонерестуючих видів (щука, білизна, головень, окунь, плітка) оцінюються, як сприятливі.

Слідкуйте за перебігом нересту водних мешканців у соціальній мережі Facebook та підписуйтесь на телеграм-канал Держрибагентства.