Людиноцентричні підходи державної та місцевої політики: голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів взяла участь у публічній дискусії

15 квітня голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова взяла участь у публічній дискусії на тему: «Формування бюджетної декларації 2027–2029: людиноцентричні підходи державної та місцевої політики».

Захід був присвячений напрацюванню спільного бачення між державою та громадами щодо пріоритетів Бюджетної декларації на 2027–2029 роки, що забезпечить фінансову спроможність громад виконувати соціальні зобов’язання перед мешканцями, зокрема у сферах освіти, соціальних послуг, підтримки ветеранів, родин з дітьми та вразливих груп населення. 

Під час свого виступу Галина Третьякова наголосила на необхідності комплексного переосмислення підходів до формування бюджетної декларації з урахуванням конституційних принципів соціальної та демократичної держави, що передбачає рівність прав громадян та виключає побудову моделей, притаманних командно-адміністративним системам. 

Голова Комітету підкреслила, що чинна бюджетна декларація має низку системних недоліків. Зокрема, зведений баланс публічних фінансів не охоплює кошти соціального страхування, хоча їх обсяг є значним, і разом з бюджетними видатками Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України, за її оцінками, сягає понад 1,26 трлн грн. При цьому уряд часто використовує профіцити відповідних фондів для покриття поточних потреб.

Окрему увагу вона звернула на відсутність у бюджетному плануванні повної інформації щодо доходів державних підприємств, за винятком Національного банку України, що обмежує парламентський контроль за використанням публічних коштів.

Ще однією ключовою проблемою, на її думку, є невідповідність між визначеними граничними видатками та фактичними зобов’язаннями держави у сфері соціальної політики. За словами голови Комітету, наявні ресурси не дозволяють у повному обсязі виконувати законодавчо встановлені гарантії, що призводить до накопичення значної кількості невиконаних судових рішень — близько 768 тисяч, із загальною заборгованістю понад 100 млрд грн.

Особливу увагу Галина Третьякова приділила несправедливості в солідарній пенсійній системі, де розрив між виплатами є катастрофічним. Було наголошено на значній диференціації пенсійних виплат у солідарній системі — від 2595 грн до 240 тис. грн, що, за оцінкою голови Комітету, свідчить про втрату принципу солідарності та створює ризики соціальної несправедливості.

Зазначалося, що суттєвою вадою бюджетної політики визначено тривале заниження прожиткового мінімуму, що розпочалося ще з 2016 року. Внаслідок цього його фактичний рівень відстає від реального приблизно утричі, що негативно впливає насамперед на соціально вразливі категорії населення.

У своєму виступі Галина Третьякова також акцентувала увагу на необхідності переходу від виключно грошових виплат до розвитку системи соціальних послуг та відповідної інфраструктури, яка почала формуватися лише з 2021 року. Вона наголосила на важливості розмежування повноважень між органами державної влади і місцевого самоврядування.

Окремо було порушено питання вдосконалення механізмів адміністрування податку на доходи фізичних осіб. Зокрема, запропоновано посилити родиноцентричний підхід у податковій політиці, передбачивши можливість повернення частини ПДФО домогосподарствам для забезпечення базових потреб, а також удосконалити розподіл цього податку між бюджетами різних рівнів.

«Гідні умови життя починаються з того, що людина може автономно і гідно жити самостійно. Це перша ознака гідності», — резюмувала Галина Третьякова.

Підсумовуючи, Галина Третьякова наголосила, що бюджетна декларація має забезпечувати справедливий перерозподіл ресурсів, зменшення соціальної нерівності та створення умов для гідного життя громадян, особливо в умовах воєнного стану.

Захід став ключовим комунікаційним майданчиком для обговорення стратегічних підходів до забезпечення належного фінансування державних соціальних стандартів, підтримки вразливих груп населення, зокрема, родин з дітьми, а також відповідності між соціальними зобов’язаннями держави та їх фінансовим забезпеченням на рівні громад.