Медіація та якість надання правової допомоги – тема дискусії з міжнародними партнерами системи БПД

Якою має бути модель інтеграції медіації в діяльність системи безоплатної правової допомоги. Як побудувати зворотній зв’язок системи БПД та медіатора. Як краще комунікувати з громадськістю щодо сервісу доступу до медіації в системі БПД. Як треба вдосконалити стандарти якості надання безоплатної правової допомоги у сферах цивільного та адміністративного права. Ці питання обговорювалися під час круглого столу «Удосконалення законодавства щодо надання безоплатної правової допомоги в Україні».

На часі – законодавчі зміни

Право громадян на безоплатну правову допомогу передбачено Конституцією України. Для його забезпечення з 2013 року в державі функціонує система надання безоплатної правової допомоги. Водночас під час реалізації нормативно-правових актів у цій сфері виникають питання, які потребують врегулювання через внесення змін до Закону «Про безоплатну правову допомогу» та розроблення нового законодавства.

«На початку цього року ми спільно з Координаційним центром з надання правової допомоги розробили законопроєкт щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги та підвищення якості її надання», – зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.

Цим законопроєктом, зокрема, розширюється критерій малозабезпеченості, щоб більша кількість населення могла безоплатно отримати вторинну правову допомогу. Крім того, розширюються можливості отримання БПД певними категоріями осіб, наприклад, дітьми або людьми, які мають ментальні захворювання. Надається можливість звертатися до Центрів безоплатної правової допомоги дітям, які вже можуть це робити без згоди своїх батьків, і іншим категоріям осіб.

«Інший момент – наразі в Конституції України прописано, що правосуддя в державі здійснюється виключно судами. З цього виходить, що доступ до правосуддя – це синонім доступу до суду. Однак якщо поставити в центр людину, то стає очевидним, що їй важливо вирішити правову проблему, а не потрапити до суду та отримати судове рішення», – переконана Валерія Коломієць.

Система безоплатної правової допомоги в Україні має розвинену структуру регіональних офісів. Тому, за словами заступниці Міністра юстиції, завдання нині – забезпечити нормативно-правову базу для того, щоб фахівці системи БПД сприяли тому, щоб максимальна кількість спорів вирішувалась у позасудовому порядку, цим самим розвантажуючи судову систему держави.

«Так, наприклад, ми вже понад два роки реалізуємо пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення». Він уже дав можливість вивести з-під кримінального переслідування сотні дітей. Суть програми відновлення – дати дитині другий шанс, ресоціалізувати її та запобігти вчиненню повторних правопорушень. Наразі ж, після того, як Парламент ухвалив Закон «Про медіацію», така процедура стане можливою і для інших категорій населення. А головне – вона буде чітко регламентованою, з визначеним механізмом реалізації законодавчих положень, які передбачають надання особі допомоги в забезпеченні доступу до медіації», – зазначила Валерія Коломієць.

Однією із правових послуг, які надає система безоплатної правової допомоги, є надання допомоги в забезпеченні доступу до медіації. Право на такий вид допомоги мають усі громадяни, а також іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні.

«Надання допомоги у забезпеченні доступу до медіації є однією із безоплатних правових послуг, право на яку мають усі без винятку громадяни України та особи, які підпадають під її юрисдикцію. З ухваленням Закону України «Про медіацію» система безоплатної правової допомоги планує розширити сервіс надання допомоги в доступі до медіації як одного з ефективних способів альтернативного врегулювання спорів», – зазначив в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.

Розвивати спроможність системи БПД у сприянні доступу до альтернативних способів вирішення спорів та їх застосування допомагають міжнародні партнери.

«Я сподіваюся, що розроблені Координатором проектів ОБСЄ в Україні у співпраці з Координаційним  центром з надання  правової допомоги та Міністерством юстиції рекомендації  з упровадження медіації в систему БПД допоможуть обрати найоптимальнішу модель та сприятимуть подальшій розробці нормативно-правової бази у цій сфері, – зазначила керівниця програми верховенства права та прав людини Координатора проектів ОБСЄ в Україні Наталія Ступницька.

Співпраця Координаційного центру з надання правової допомоги з Радою Європи та міжнародними організаціями є вкрай важливою, враховуючи те, що саме система БПД забезпечує ефективний доступ вразливих верств населення до правосуддя – одного із основоположних прав. Більше того, оскільки безоплатна правова допомога надається державою, це покладає більше відповідальності на надавачів за її якість та ефективність.

«У такому питанні як якість надання правової допомоги складно визначити єдині критерії для оцінки якості. Однак, якщо ми говоримо про систему надання безоплатної правової допомоги, щонайменше можна оцінити, скільки докладається зусиль для підвищення та розвитку її ефективності. Характер та системність цих зусиль може свідчити й про вдосконалення надаваної безоплатної допомоги», – зазначила менеджерка  проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» Ірина Кушнір.

У цьому контексті неможливо не відмітити прагнення стейкхолдерів вдосконалити як законодавчу базу для надання безоплатної правової допомоги, так і її практичний аспект.

«Рада Європи, зокрема через проєкт «Підтримка органів судової влади України  в забезпеченні кращого доступу до правосуддя» буде надавати підтримку у вдосконаленні як одного, так й іншого аспекту у відповідності із стандартами Ради Європи», – запевнила Ірина Кушнір.

Завдяки Програмі розвитку ООН в Україні система безоплатної правової допомоги змогла реалізувати чимало ініціатив.

 «Програма розвитку ООН в Україні пишається довгостроковою та плідною співпрацею із Координаційним центром надання правової допомоги. Згідно з всеукраїнським дослідженням за підтримки ПРООН, звернення до юристів БПД є одним із п’ятьох найпоширеніших механізмів захисту прав людини в Україні. У березні 2021 року ми підписали меморандум про взаєморозуміння для того, щоб розробляти та запроваджувати нові підходи у сфері надання безоплатної правової допомоги та сприяти ефективному, прозорому та інклюзивному доступу до державних послуг. Саме тому цього року ми разом працювали над реалізацією ініціативи  «Розвиток спроможності безоплатної правової допомоги в забезпеченні доступу до медіації», яка надала поштовх для впровадження процедур медіації в роботу системи БПД» – прокоментувала керівниця групи проєктів з демократичного врядування ПРООН в Україні (TBC) Олена Урсу.

Міжнародна експертка Ради Європи (Болгарія) Веліслава Делчева презентувала  аналіз досвіду надання послуг з безоплатної правової допомоги соціально вразливим категоріям осіб, зокрема дітям, у державах-членах Ради Європи.

Доступ до правосуддя за допомогою медіації

Окрема дискусія була присвячена темі інтеграції диверсифікованої системи альтернативного врегулювання спорів та медіації у державну систему безоплатної правової допомоги в Україні.

Послуга надання допомоги в забезпеченні доступу до медіації на системному рівні почала розвиватися у системі БПД з 2019 року через організацію спеціалізованого навчання, налагодження співпраці з провайдерами послуги медіації.

У 2021 році працівники системи безоплатної правової допомоги поінформували 869 клієнтів про можливість вирішити спір за допомогою медіації. У межах налагодженої співпраці з надавачами послуг медіації 102 клієнтам системи запропоновано скористатися послугою медіації на базі системи БПД. Більшість спорів (80,4%) стосувалися сімейних, родинних та спадкових відносин, значно менше — житлових, трудових та інших спорів. Водночас знову більшість цих спорів (41%) стосувалися прав та інтересів дітей. 51 справа цього року була передана на медіацію.

«Оскільки громадяни мало знають про можливість отримати послугу медіації  та переваги такого правового інституту, існують певні упередження та стереотипи про правові підходи до вирішення спорів. Є нагальна потреба підвищувати обізнаність громадян про переваги такого правового інституту, як медіація, будувати якісні, міцні зв’язки та інструменти взаємодії з медіаторами. Фактично з 2019 року ми почали пілотувати надання допомоги в забезпеченні доступу до медіації у сімейних та спадкових спорах, а також у кримінальних провадженнях за участі неповнолітніх. Ми досі продовжуємо перебувати у перехідному періоді інтеграції медіації у процедури надання безоплатної правової допомоги, оскільки Закон України «Про безоплатну правову допомогу» визначає право особи на доступ до медіації, але не встановлює порядок її отримання. Але тепер, маючи трирічний досвід пілотування, ми краще стали розумітися на кроках, які нам потрібно зробити для імплементації медіації у нормативні акти у сфері надання БПД», – зазначила начальниця управління впровадження альтернативних способів врегулювання спорів Координаційного центру з надання правової допомоги Ірина Бондаренко.

Результати дослідження щодо моделі інтеграції медіації в діяльність системи надання безоплатної правової допомоги представили міжнародна експертка Координатора проектів ОБСЄ в Україні, медіаторка (Грузія) Ліана Картсівадзе та к.ю.н., експерт Координатора проектів ОБСЄ в Україні Олександр Сидєльніков.

Під час круглого столу була презентована концепція комунікаційної стратегії системи надання безоплатної вторинної правової допомоги з медіації на 2022-2024 роки, розроблена у межах проєкту «Розвиток спроможності безоплатної правової допомоги в забезпеченні доступу до медіації» 2021-2022 (Free Legal Aid – Mediation Enhanced (FLAME), що реалізується ПРООН в Україні.

«Мета комунікації сервісу доступу до медіації в системі БПД – це розвиток спроможності системи БПД надавати допомогу через альтернативне вирішення спорів, підвищення доступу до правосуддя вразливих груп населення. Одним із провідних інструментів просування систематичної практики є висвітлення кейсів медіації – «історій успіху», – зазначила національна експертка ПРООН в Україні з комунікації Марія Ємельяненко.

Концепцію рекомендацій з організації надання допомоги в забезпеченні доступу до медіації на базі системи надання безоплатної правової допомоги презентувала медіаторка, голова громадської організації «Фокус права», членкиня громадської організації «Українська академія медіації», членкиня громадської організації «Національна асоціація медіаторів України» Наталя Крестовська.

Медіаторка, президентка громадської організації «Української академії медіації» Луіза Романадзе розповіла про співпрацю центрів з надання БВПД та надавачів послуги медіації, а також представила пілотний проєкт алгоритму їхньої взаємодії.

Про стандарти якості надання БВПД

Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги в цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі затверджені наказом Міністерства юстиції України від 21 грудня 2017 року №4125/5, майже чотири року тому. Сьогодні є потреба вдосконалити Стандарти якості в контексті їх відповідності принципам та рекомендаціям Комітету Міністрів Ради Європи та чинній правовій базі України.

Національна експертка Ради Європи, адвокатка Вікторія Мітько презентувала аналіз стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі, що був підготовлений в межах проєкту Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя».

«Метою цього аналізу є надання загальних та конкретних пропозицій, які можуть сприяти національній системі надання безоплатної правової допомоги у сферах цивільного та адміністративного права  бути більш ефективною та дієвою»,  – зазначила Вікторія Мітько.

Система безоплатної правової допомоги має трьох бенефіціарів. По-перше, це  держава, яка повинна забезпечити рівний доступ до правосуддя, надати кожному громадянину можливість отримати дієву та ефективну правову допомогу. По-друге, це громадянин, який в силу обставин перебуває у вразливому стані, потребує і отримує таку правову допомогу. По-третє, це надавач безоплатної правової допомоги, послуга якого оплачується державою (платниками податків).

Кожен з бенефіціарів, окрім того, має певні обов’язки. Держава має забезпечити надання дієвої, ефективної та якісної правової допомоги тим, хто її потребує та отримує за рахунок платників податків. Отримувач має довести належність до одної з вразливих категорій, а також зобов’язаний у певних випадках нести витрати в цивільному та адміністративному процесі. На надавача, окрім професійних обов’язків, покладається соціальна відповідальність як перед державою та отримувачем безоплатної правової допомоги, зокрема, так і перед суспільством взагалі, оскільки оплата його роботи здійснюється за рахунок платників податків.

«Таким чином, наявність Стандартів якості забезпечує як права всіх бенефіціарів, так і виконання ними покладених в межах цієї діяльності обов’язків», – підкреслила Вікторія Мітько.

Довідково. Круглий стіл «Удосконалення законодавства щодо надання безоплатної правової допомоги в Україні» організований Координаційним центром з надання правової допомоги спільно з Проєктом Ради Європи «Підтримка судової влади України в забезпеченні кращого доступу до правосуддя», Координатором проектів ОБСЄ в Україні у межах проекту « Розвиток медіації у системі безоплатної правової допомоги» та Програмою розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).