Мінсоцполітики ініціює розробку довгострокової транскордонної політики захисту прав українців, які перемістились до інших країн

Марина Лазебна, міністр соціальної політики України, повідомила, що Мінсоцполітики ініціює розробку довгострокової транскордонної політики захисту прав українців, які перемістились до інших країн.«Це складне і комплексне завдання. Реагуючи на широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, ми вирішували невідкладні питання: спростили виїзд українців за кордон у безпечні місця, забезпечили, щоб в країнах, куди вони перемістились, їхні права були захищені та надавалась максимальна допомога. Вели безліч міжнародних переговорів. Особливу увагу приділили захисту прав дітей з вразливих категорій, людей з інвалідністю. Але тепер настав час не лише реагувати на поточні виклики, а будувати перспективу. З урахуванням нової реальності.

Для цього нам необхідно створити окремий напрямок роботи з Єврокомісією по розробці довгострокової транскордонної політики захисту прав українців, які перемістились до країн ЄС та програми репатріації до України після стабілізації ситуації.

Ми маємо усвідомлювати, що у Європі зараз відбувається міграційна криза через військову агресію Росії по відношенню до нашої країни. Соціальна інфраструктура країн, які прийняли найбільше наших людей, перевантажена. І єдиний спосіб надійно захистити права українців в цій ситуації – це вже зараз з країнами Євросоюзу розробляти спільну політику, планувати в часі етапи скоординованих програм підтримки людей та взаємопідтримки країн, проектувати міждержавні угоди.

Зараз українці можуть перебувати в країнах ЄС в статусі туриста до 3 місяців, подаватись на тимчасовий захист, який може тривати один рік, а в залежності від обставин – до трьох, або на статус біженця, який дає право безстрокового проживання, і фактично є кроком до еміграції.

В цьому питанні також варто побудувати дорожню карту правових статусів, які можуть передбачати етапи, змінюватись в часі для того, щоб, з одного боку, захистити права та надати підтримку українцям, незалежно від країни перебування, гарантувати можливість кожному, хто цього бажає, повернутись в Україну, коли він буде вважати це безпечним, а з іншого боку, поступово знижувати навантаження на системи соціального захисту країн ЄС, які приймають наших громадян. Імовірно, після опрацювання цього питання з країнами ЄС, європейське та наше національне законодавство потребуватиме відповідних змін» - прокоментувала Марина Лазебна.

Першим кроком в цьому напрямку Мінсоцполітики узагальнить інформацію про програми підтримки, які країни запровадили для тимчасово переміщених українців, для чого зараз збирає її офіційними дипломатичними каналами.

«Таким чином, в одному місці буде зібрана та систематизована офіційна інформація, якій можна довіряти, про те, на яку підтримку людина може розраховувати в тій чи іншій країні. Це зручно для людей і підвищує їхню безпеку, знижує ризики потрапити в ситуацію торгівлі людьми або шахрайства», - зазначила Міністр.

Другий крок – на регулярній основі отримувати інформацію від кожної країни про те, скільки наших громадян знаходиться в тій чи іншій країні, скільки серед них дітей, скільки людей реєструються та отримують той чи інший правовий статус.

«Під час пандемії соціальні карти були неоціненими помічниками для того, щоб планувати та надавати допомогу навіть в умовах обмежених ресурсів, робити її максимально адресною та надавати саме тим, хто її насправді потребує. Зараз такі карти нам потрібні ще більше. Адже допомоги потребує більша кількість людей, ресурси ще більш обмежені, і багато наших людей знаходяться в інших країнах. Але для допомоги українцям зараз об’єднується світ і тому наше завдання – бачити та таргетувати соціальні групи, які найбільше потребують допомоги, як всередині країни, так і в інших країнах», - пояснює Марина Лазебна.

Для реалізації цих двох кроків з проханням збирати та надавати таку інформацію на регулярній основі Мінсоцполітики звернулось до дипломатичних представництв України за кордоном.

Наступним кроком буде ініціація спільної розробки України з Єврокомісією довгострокової транскордонної політики захисту прав українців, які перемістились до країн ЄС внаслідок агресії Російської Федерації, та програми репатріації до України після стабілізації ситуації.

«Для того, щоб зрушити цей процес і вже формувати підтримку країн ЄС, я найближчим часом звернусь з відповідною пропозицією до Марлени Малонг, Міністра родини та соціальної політики Польщі, яка очолює міжнародний координаційний центр «соціальних» міністерств країн ЄС по допомозі українцям. Паралельно готуватимемо звернення до Єврокомісії», - зазначила Марина Лазебна.