Мін’юст: обхід санкцій дедалі частіше отримує чітку правову оцінку в судах

У Києві відбулася IV Конференція «БІЗНЕС VS САНКЦІЇ: ключові виклики, судова практика та європейські стандарти», яка об’єднала представників органів державної влади, судової системи, бізнесу та правничої спільноти для обговорення актуальних питань застосування санкційного законодавства.

Участь у першій сесії Форуму взяла Олена Вакуленко, директор Департаменту санкційної політики та представництва в судах Міністерства юстиції України.

Під час виступу вона зосередила увагу на судовій практиці вирішення спірних питань у санкційній політиці та ключових рішеннях, які формують підходи до реалізації санкцій, запобігання їх обходу та захисту інтересів держави.

Олена Вакуленко зазначила, що Закон України «Про санкції» був ухвалений ще у 2014 році та вочевидь потребує подальшого оновлення й вдосконалення відповідно до умов реального часу. Водночас ті питання, які наразі не врегульовані на законодавчому рівні, фактично отримують розвиток та чітке відображення в судовій практиці.

Одним із ключових рішень, за її словами, стала постанова Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 02.04.2024 у справі № 991/8725/23, в якій Судом встановлено, що: «Активи, якими володіє підсанкційна особа станом на момент їх блокування державою, не можуть бути зменшені (в тому числі внаслідок дій чи заходів третіх осіб),таким чином, щоб це позбавило державу можливості звернути на них стягнення в умовах воєнного стану».

Також Олена звернула увагу на рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.05.2025 у справі № 320/14459/24, яким було підтверджено позицію щодо екстериторіальності дії санкцій: «Отже, санкції, застосовані до особи на підставі Закону № 1644-VII, мають екстериторіальний характер, тобто не обмежуються дією лише території України. Якщо особа, щодо якої застосовані санкції, оформлює відчуження активів в іншій державі, то це не скасовує санкції, накладеної Україною. Блокування активів поширюється на будь-яке майно (активи), що перебуває у власності підсанкційної особи або щодо якого така особа має інше речове право, яке передбачає можливість прямого чи опосередкованого розпорядження відповідним майном, незалежно від місця знаходження цих активів».

Окремо Олена Вакуленко зупинилася на постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.03.2026 у справі № 910/11526/24, де Суд зазначив, що правочини, вчинені з ознаками обходу санкцій, можуть порушувати публічний порядок. До таких правочинів можуть застосовуватися наслідки, передбачені статтею 228 Цивільного кодексу України, зокрема стягнення в дохід держави всього одержаного сторонами за таким правочином.

Для бізнесу все це означає необхідність переходу від формального санкційного комплаєнсу до глибшого аналізу правочинів. Перевірка має охоплювати не лише безпосереднього контрагента, а й структуру власності, реальний контроль, економічну мету угоди та можливі ознаки обходу санкцій.

Ірина Сербін, заступник директора Департаменту санкційної політики виступила в другій сесії Форуму «Підсанкційні активи та судовий контроль».

Під час виступу вона повідомила, що з 24.05.2022 указами Президента України введено в дію 150 рішень РНБО «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Санкцію блокування активів застосовано близько до 17958 осіб.

Для виявлення та розшуку активів підсанкційних осіб та щодо встановлення підстав для застосування до них санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини першої статті 4 Закону України «Про санкції», до суб’єктів зовнішньої взаємодії було:- надіслано понад 25 тисяч запитів (в т.ч. 2005 запитів - протягом 2026 року);- опрацьовано майже 22 тисячі відповідей (в т. ч. протягом 2026 року – 1983 відповіді).

Під час свого виступу Ірина відмітила роботу Департаменту у напрямку виявлення і розшуку активів підсанкційних осіб, які першими приймають в роботу рішення РНБО і опрацьовують інформацію по підсанкційних особах, до яких застосовано санкцію блокування активів після травня 2022; аналізують та виявляють наявність активів і підстав для застосування санкції у виді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб.

«Це вкрай цікавий і надважкий напрямок, який дає старт великим судовими процесам та потребує філігранно проробленої роботи» - зауважила Ірина. 

Загальна кількість поданих командою Департаменту до ВАКС позовних заяв про застосування санкції стягнення активів в дохід держави становить 83. Наразі за результатами розгляду адміністративних справ за позовними заявами Міністерства юстиції України:- у 79 справах ухвалено судові рішення;- 4 великі санкційні справи знаходяться на розгляді в суді першої інстанції. (991/5746/23; 991/5770/24; 991/11063/24; 991/4643/26).

Судовими рішеннями ВАКС/АП ВАКС, що набрали законної сили, санкцію у виді стягнення активів в дохід держави застосовано до 96 підсанкційних осіб.

В сьогоднішніх реаліях санкції є ефективними способом реагування та стримування в умовах триваючої повномасштабної війни. Україна є дуже виваженою в даному напрямку і стандарт доказування у ВАКС і АП ВАКС є вкрай високим, що підтверджує кожне з прийнятих 79 рішень.

«На жаль це не такий швидкий процес, як хотілось би кожному, але він триває, ми рухаємось. І дуже часто не завдяки, а наперекір усьому. Кожна справа — це кропітка робота, в якій в тебе просто немає морального права схибити, саме тому ми так ретельно і аналізуємо кожну з деталей до подачі позову», — підсумувала Ірина.

Під час виступу вона також подякувала всім державним, правоохоронним та розвідувальним органам, громадським організаціям та журналістам, які надають інформацію Міністерству юстиції України щодо наявності підстав застосування санкції стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб і допомагають знаходити зв’язки підсанкційної особи з активами.

Учасники обговорили необхідність ухвалення законодавчих змін щодо встановлення відповідальності за порушення та обхід санкцій, зокрема в межах законопроєкту № 12406.

Міністерство юстиції України продовжує системну роботу над удосконаленням правових механізмів санкційної політики, формуванням сталої судової практики та забезпеченням ефективного стягнення активів осіб, пов’язаних із державою-агресором, у дохід України.

Підпишись на наш Телеграм