«МВС Незламні»: Ще вчора вони заново вчилися стояти на протезах, а сьогодні готуються представляти Україну на Міжнародній спортивній арені - Леонід Тимченко
Напередодні Міжнародних запливів на відкритій воді Oceanman, які пройдуть 11-14 червня в Італії, говоримо з заступником Міністра внутрішніх справ України Леонідом Тимченком про результати проєкту «МВС Незламні», підготовку ветеранів до цих змагань, нові можливості для поранених бійців і перспективи розвитку адаптивного спорту в системі МВС України
Плавання стало невід'ємною частиною реабілітації ветеранів, які зазнали важких поранень під час захисту України. Для них незламність уже давно не гасло, а щоденна робота над собою, шлях відновлення та рух уперед.
У басейні дедалі частіше збираються ветерани системи МВС, які після ампутацій і складних травм обрали не зупинятися перед новими викликами. Їхні історії - про силу духу, наполегливість, повернення до активного життя та нові цілі, які вони ставлять перед собою.
Для одних сьогоднішній заплив - черговий етап реабілітації, для інших - підготовка до міжнародних змагань. Єдиний спільний момент для всіх - це усвідомлення, вчергове, що життя після поранення триває.
Завдяки розвитку реабілітації у воді та реалізації проєкту «МВС Незламні» сотні захисників і правоохоронців повертаються до активного життя, відкривають для себе нові можливості та доводять власним прикладом: незламність - це не лише про витримку, а й про готовність щодня рухатися вперед.
За дорученням Міністра внутрішніх справ України Ігоря Клименка, заступник Міністра Леонід Тимченко вже майже два роки координує напрям реабілітації захисників через плавання. За словами Леоніда Тимченка, на старті проєкту команда навіть не уявляла, наскільки потужний ефект матиме реабілітація у воді для ветеранів із важкими пораненнями, в тому числі - з ампутаціями верхніх і нижніх кінцівок.
Він пояснює, що після важких поранень ветерани стикаються не лише з фізичними наслідками травм. Поруч із видимими пораненнями - ампутаціями чи рубцями - існують і невидимі наслідки війни, які потребують не меншої уваги.
Важливою складовою такого супроводу є не лише робота медиків, психологів та реабілітологів, а й підтримка людей, які самі пройшли через війну, поранення та відновлення. Сьогодні поруч із ветеранами в Головному медичному клінічному центрі МВС працюють соціальні супровідники - колишні військовослужбовці, які власним прикладом допомагають побратимам адаптуватися до нового життя. Один із них - ветеран російсько-української війни Ігор Лазебник.
Історія Ігоря Лазебника - один із прикладів того, як система реабілітації МВС допомагає ветеранам не лише відновлюватися після поранень, а й знаходити нову професійну реалізацію. Сьогодні, підтримуючи інших захисників на шляху до відновлення, він щодня доводить: досвід війни може стати джерелом сили та допомоги для тих, хто лише починає свій шлях повернення до повноцінного життя.
До повномасштабного вторгнення киянин працював у цивільній сфері, однак 24 лютого 2022 року добровільно став на захист країни. Спочатку служив у лавах територіальної оборони, а згодом був переведений до 80 окремої десантно-штурмової бригади Збройних сил України. Брав участь у бойових діях на Харківщині та Донеччині.
Поранення отримав під час евакуації побратима поблизу Кліщіївки.
Після тривалого лікування та реабілітації військовослужбовця було звільнено зі служби за станом здоров'я. Сьогодні він має третю групу інвалідності. Найскладнішим, зізнається ветеран, стало повернення до цивільного життя та пошук свого місця після фронту.
Саме власний досвід лікування та відновлення допоміг Ігорю обрати новий професійний шлях. Про можливість працевлаштування в системі МВС він дізнався під час реабілітації від знайомих, які вже працювали з ветеранами.
Сьогодні Ігор Лазебник супроводжує ветеранів під час реабілітаційних заходів, допомагає їм адаптуватися до нового життя та мотивує не відмовлятися від спорту.
У свої двадцять шість, ветеран не лише відновлюється сам, а й допомагає іншим пройти непростий шлях повернення до активного життя, доводячи власним прикладом, що поранення не ставить крапку ні в кар'єрі, ні в майбутньому.
Проєкт «МВС Незламні» стартував у Києві у жовтні 2024 року. Одним із ключових факторів його успіху стало залучення до роботи досвідченого тренера - учасника трьох Олімпійських ігор Сергія Фролова, який погодився працювати із захисниками та захисницями МВС.
Втім, як підкреслює Леонід Тимченко, головним викликом було не просто знайти басейни для тренувань, а сформувати професійну команду фахівців по всій країні.
Сьогодні проєкт уже охопив низку регіонів України та продовжує масштабуватися. І хоча його головною метою залишається реабілітація, результати вже давно виходять за межі медичного відновлення.
Одним із підтверджень цього стала зацікавленість самих регіонів.
Особливу роль у розвитку проєкту відіграли самі ветерани. Вони підказали організаторам - авторам проєкту - напрям, який згодом став одним із ключових у системі реабілітації МВС.
Під час спілкування із захисниками організатори неодноразово чули про біль у спині, проблеми з опорно-руховим апаратом та фантомні болі після ампутацій. Багато хто говорив про потребу в регулярних заняттях у басейні.
Плавання непомітно стало платформою для нових досягнень. Учасники проєкту регулярно беруть участь у внутрішніх стартах «МВС Незламні », а нині готуються представляти Україну на міжнародному рівні. При цьому, наголошує заступник Міністра, головний критерій успіху залишається незмінним.
За словами Леоніда Тимченка, участь у таких заходах має значення не лише для системи МВС, а й для всієї держави.
Для участі у міжнародних стартах було відібрано чотирьох учасників проєкту «МВС Незламні». Усі вони є військовослужбовцями Національної гвардії України, які пройшли через важкі випробування війною та сьогодні продовжують відновлюватися за допомогою спорту.
Відбір до команди відбувався насамперед за принципом системності та готовності до серйозного фізичного навантаження. Адже дистанція у відкритій воді потребує не лише спортивної підготовки, а й витривалості, дисципліни та психологічної стійкості.
Підготовка до міжнародних стартів триває вже кілька місяців. За неї відповідає заслужений майстер спорту України, учасник та фіналіст Олімпійських ігор Сергій Фролов, який працює з ветеранами від початку реалізації проєкту.
За словами тренера, підготовка до Oceanman суттєво відрізняється від звичайних занять, адже учасникам доведеться долати дистанцію у відкритій воді, де умови значно складніші та менш передбачувані, ніж у басейні.
За цей час учасники проєкту «МВС Незламні» не лише збільшували дистанції та витривалість, а й опановували особливості плавання у відкритій воді. Адже Oceanman - це зовсім інший виклик, ніж звичні тренування у басейні. Тренер пояснює, що плавання у відкритій воді вимагає від спортсмена зовсім інших навичок, ніж заняття у басейні.
Окрему увагу приділяють питанням безпеки. Під час міжнародних стартів кожен учасник перебуватиме під постійним наглядом організаторів та супроводжуючих служб.
Водночас Сергій Фролов наголошує, що головною метою поїздки до Італії є не спортивний результат, а успішне подолання дистанції.
При цьому кожне тренування адаптується до фізичного стану ветеранів та їхнього реабілітаційного навантаження.
Своєю чергою Леонід Тимченко підкреслює, що Oceanman стане лише початком великого міжнародного шляху для ветеранів системи МВС. Важливу роль у цьому відіграє й підтримка організаторів змагань, які створюють особливі умови для українських ветеранів.
За час підготовки до міжнародних стартів команда неодноразово переконувалася, що головним результатом проєкту є не секунди у фінішному протоколі чи медалі, а сталість і мотивація його учасників.
На його переконання, учасники команди їдуть до Італії не лише за спортивним результатом.
Саме тому головним показником успіху майбутніх стартів Леонід Тимченко називає не місця у підсумковому протоколі.
Попереду на учасників проєкту чекає ще чимало спортивних викликів. Уже цього літа команда «МВС Незламні » планує взяти участь у низці стартів на відкритій воді в Україні, зокрема й у київському етапі Oceanman. Водночас у системі МВС продовжують розвивати й інші напрями адаптивного спорту - ампфутбол, настільний теніс, стрільбу з лука та інші активності, які допомагають ветеранам відновлюватися, знаходити нові цілі та повертатися до повноцінного життя.
Одним із учасників проєкту «МВС Незламні» є військовослужбовець Національної гвардії України Роман Полегенько. Родом із Чернігова, до повномасштабного вторгнення він проходив службу в одній із військових частин, військовослужбовці якої охороняли Чорнобильську атомну електростанцію.
У перші дні російського вторгнення підрозділ Романа опинився в оточенні. Майже місяць нацгвардійці перебували на території ЧАЕС, після чого їх вивезли до росії. У полоні Роман провів понад три з половиною роки.
Після повернення додому захисник проходить комплексну реабілітацію. За рекомендаціями лікарів одним із напрямів відновлення стали заняття в басейні в межах проєкту «МВС Незламні».
Найбільшою опорою для нього протягом усього цього часу залишалася родина. Дружина не припиняла боротися за його повернення, а вдома на захисника чекали троє дітей.
Наразі Роман зосереджений насамперед на відновленні та поверненні до повноцінного життя. Водночас визнає: після пережитого полону будувати далекі плани поки непросто.
На завершення Леонід Тимченко звернувся до тих ветеранів, які лише роблять свої перші кроки в адаптивному спорті.
Сьогодні подібних прикладів - тисячі. Через історії реальних людей демонструється і справжня цінність проєкту «МВС Незламні», в якому реабілітація стала не лише медичним процесом, а й шляхом повернення до активного життя.
Міністерство внутрішніх справ України спільно з OBOZ.UA продовжують комунікаційну кампанію, покликану розповісти про ініціативу «МВС Незламні», історії її учасників та силу відновлення через спорт.
"МВС Незламні": Історія гвардійця Максима Юзвяка.
"МВС Незламні": історія майора НГУ Євгенія Лахненка.
Як ветерану МВС стати учасником проєкту «МВС Незламні» та безкоштовно відвідувати басейн (відео).
Департамент комунікації МВС