На території Національного ботсаду імені Гришка не «забудова», а «реконструкція», – Держаудитслужба

Більше року триває судова суперечка, яку розпочав Національний ботанічний сад імені М.М.Гришка НАНУ після публікації Державною аудиторською службою України повідомлення про загрозу відчуження нерухомості столичного заповідника однією із великих будівельних компаній житлової нерухомості.

Про те, що столичний ботсад міг втратити майно, стало відомо під час аудиту виконання бюджетних програм Національною академією наук. Наприклад, лише у Києві приватним забудовникам було передано 116 га державної землі НАНУ.

Саме тому Держаудитслужба звернула особливу увагу на ризики укладеного договору між ботанічним садом і будівельною компанією.

Можлива втрата заповідного майна викликала значний інформаційний та суспільний резонанс.

Висновки аудиторів (в частині розрахунків між ботсадом та будівельною компанією) фактично підтвердила Спеціалізована екологічна прокуратура. Прокурори наполягали, що договір укладено з порушенням закону і він суперечить державним інтересам. І просили суд визнати його недійсним, а отримані кошти стягнути в дохід держави.

Попри позицію прокуратури та рекомендації свого вищого наукового керівництва – Президії НАНУ – розірвати скандальний договір із будівельною компанією, ботсад вирішив судитися з Держаудитслужбою.

Суд першої інстанції і апеляційний задовольнили позов НБС лише частково. Ці рішення стосувалися «некоректного» формулювання заголовка та речення про готівковий розрахунок між сторонами договору.

Ботсад наполягає, що «земля не передавалася під забудову». Приватне ТОВ, за договором, мало здійснювати реконструкцію об’єктів на території НБС.

Водночас, як зазначено у договорі, забудовник отримував право власності на певні площі в «реконструйованих» ним нежитлових та/або житлових приміщеннях.

А також отримував право відчужувати це нерухоме майно будь-яким не забороненим законом способом. У свою чергу ботанічному саду «бартером» могли передаватися житлові приміщення (квартири) «в інших районах міста Києва».

Також у договорі зазначено, що Сторона 1 (тобто – ботсад) після укладання договору «не має права відмовитись від права на земельну ділянку на користь третіх осіб окрім Сторони 2» (тобто – товариства з обмеженою відповідальністю).

Державна аудиторська служба виступає за недопущення ситуації, коли б результатом реалізації такого договору стала втрата частини нерухомого майна ботсаду, яке передається забудовнику для «багатоповерхової реконструкції».

Крім того, відкритим залишається питання щодо статусу земельної ділянки під можливими переданими «реконструйованими об’єктами» та того, хто сплачуватиме обов’язковий земельний податок.

Зі свого боку Держаудитслужба наголошує, що продовжить у судах відстоювати свою позицію.