Національна спадщина: сушені карасі в печі

Історія України насичена подіями й вирізняється своєю неповторністю. Її традиції, творчі досягнення та багата культура захоплюють і заслуговують на визнання.

Так, на Волині до місцевого переліку культурної спадщини включили традицію приготування сушених карасів у Шацькій громаді. Такий метод обробки риби не лише зберігся до наших днів, а й продовжує передаватися молодому поколінню.

Цей елемент нерозривно пов’язаний з розвитком місцевої економіки та туризму в громаді. Сушені карасі – це не лише смачна, а й символічна страва, яка передає дух регіону. Вона поєднує екологічно чисті продукти та багатство місцевих кулінарних традицій, що збереглися впродовж століть.

Візитівкою Шацької громади є сушені карасі в печі. Сушать рибу різними способами: на льонові, соломі, очереті, сіні та ситнику. У подальшому сушених карасів можна використовувати для приготування різноманітних страв, зокрема українського борщу. Цікаво, що борщ з сушеними карасями був однією з улюблених страв великого українського поета Тараса Шевченка. Кобзар неодноразово згадував борщ із сушеними карасями у своїх творах і щоденнику.

Розмаїття рецептів українського борщу у різних регіонах країни свідчить про належність цієї знакової страви нашому народові. Відмінності у рецептах були зумовлені, зокрема, різницею у кліматі й доступності продуктів. Так, у районах, що прилягають до річок, озер чи морського узбережжя, як один із компонентів у борщі використовували рибу – карасів, судаків, в’юнів тощо.