Навчальний предмет «Захист України»: як школи організовують, а засновники забезпечують

Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета «Захист України» (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше:

Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки, обсяг вивчення навчального предмета «Захист України» становив:

Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 год./тиждень в Одеській та Рівненській обл.), так і зменшення (по 1 год./тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій обл.).

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводяться у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводяться, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької обл. та м. Київ.

У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:

Проте у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована. У 3% шкіл в рамках роботи гуртка здійснювалася підготовка до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») та проводилися заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.

Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», мають педагогічну освіту, проте більшість із них — за фахом «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Історія», «Біологія». Серед учителів без педагогічної освіти більшість із дипломами за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.

Із загальної кількості педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», відповідне підвищення кваліфікації за останні п’ять років пройшли 82% працівників (здебільшого в обласних установах післядипломної освіти). Найбільша кількість учителів, які не пройшли підвищення кваліфікації за профілем протягом останніх п’яти років, працюють у закладах освіти Донецької (50%) та Хмельницької (40%) областей.

Окремі навчальні кабінети з предмета «Захист України» наявні у 71% закладів, охоплених вивченням. Зокрема, у Миколаївській та Хмельницькій областях такі кабінети є у всіх закладах освіти, де здійснювалося вивчення. Натомість найбільше закладів освіти, де відсутні окремі навчальні кабінети, функціонують у Рівненській (64%), Закарпатській (60%) та Черкаській (55%) областях.

У більш ніж половині закладів освіти (62%), охоплених вивченням, кабінети оснащені комп’ютерним та мультимедійним обладнанням. Проте лише у Дніпропетровській і Чернігівській областях 100% закладів освіти мають необхідне комп’ютерне забезпечення та мультимедійне обладнання. Натомість у Львівській, Тернопільській, Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях забезпеченість комп’ютерним і мультимедійним обладнанням у межах від 20% до 53%.

Якщо оцінювати за 5-бальною шкалою матеріально-технічне забезпечення закладів освіти з навчального предмета «Захист України», то визначено такі рівні:

Засновник (орган управління освітою) зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Проте за останні три роки матеріально-технічна база оновлювалася лише у 52% закладів освіти, охоплених вивченням. Майже не оновлювалася матеріально-технічна база за останні три роки у закладах освіти Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей. У 35% закладів освіти засновник взагалі не вживав заходів щодо облаштування й оснащення навчальних кабінетів з предмета «Захист України». При цьому керівники 54% закладів офіційно зверталися до засновника щодо покращення навчальної бази з предмета «Захист України».

Керівники закладів освіти висловили свої думки щодо можливих ефективних шляхів підвищення якості організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України»:

Державна служба якості освіти України за результатами вивчення надала свої рекомендації щодо підвищення якості освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» керівникам закладів освіти і їх засновникам.

Довідково:

Вивчення проведене у 257 закладах освіти (у середньому по 10 шкіл у кожній області), з яких 174 у міській (68%) та 83 у сільській (32%) місцевостях. В охоплених вивченням закладах освіти кількість 10-х класів становить 481 (11 643 учнів), 11-х класів – 487 (11 248 учнів), що складає 5% від загальної кількості здобувачів освіти 10-11-х класів.

Навчальною програмою для 10-11 класів закладів загальної середньої освіти з предмета «Захист України» (рівень стандарту), затвердженою наказом МОН України від 03.08.2022 № 698, передбачено вивчення предмета в обсязі не менше:

Серед закладів освіти, що потрапили до вибірки, обсяг вивчення навчального предмета «Захист України» становив:

Водночас в окремих закладах освіти виявлено як збільшення обсягу вивчення предмета (по 3 год./тиждень в Одеській та Рівненській обл.), так і зменшення (по 1 год./тиждень у Черкаській, Донецькій та Запорізькій обл.).

Навчально-польові заняття (збори) і навчально-тренувальні заняття серед учнів 11-х класів наприкінці навчального року проводяться у 68% закладів освіти. Натомість у 19% шкіл відповідні заняття не проводяться, зокрема у всіх охоплених вивченням закладах Закарпатської, Миколаївської, Хмельницької обл. та м. Київ.

У 66% закладів освіти, охоплених вивченням, організовано роботу військово-патріотичних гуртків за такими основними напрямами:

Проте у 31% закладів освіти робота гуртків військово-патріотичного спрямування не організована. У 3% шкіл в рамках роботи гуртка здійснювалася підготовка до участі у Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-патріотичній грі «Сокіл» («Джура») та проводилися заходи військово-патріотичного спрямування до Дня Захисника України та Дня українського козацтва, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України, Дня Чорнобильської трагедії, Дня пам’яті жертв голодомору тощо.

Переважна більшість (82%) педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», мають педагогічну освіту, проте більшість із них — за фахом «Технологічна освіта», «Фізичне виховання», «Історія», «Біологія». Серед учителів без педагогічної освіти більшість із дипломами за інженерними спеціальностями. 74% вчителів мають військовий досвід та/або проходили строкову військову службу.

Із загальної кількості педагогічних працівників, які викладають предмет «Захист України», відповідне підвищення кваліфікації за останні п’ять років пройшли 82% працівників (здебільшого в обласних установах післядипломної освіти). Найбільша кількість учителів, які не пройшли підвищення кваліфікації за профілем протягом останніх п’яти років, працюють у закладах освіти Донецької (50%) та Хмельницької (40%) областей.

Окремі навчальні кабінети з предмета «Захист України» наявні у 71% закладів, охоплених вивченням. Зокрема, у Миколаївській та Хмельницькій областях такі кабінети є у всіх закладах освіти, де здійснювалося вивчення. Натомість найбільше закладів освіти, де відсутні окремі навчальні кабінети, функціонують у Рівненській (64%), Закарпатській (60%) та Черкаській (55%) областях.

У більш ніж половині закладів освіти (62%), охоплених вивченням, кабінети оснащені комп’ютерним та мультимедійним обладнанням. Проте лише у Дніпропетровській і Чернігівській областях 100% закладів освіти мають необхідне комп’ютерне забезпечення та мультимедійне обладнання. Натомість у Львівській, Тернопільській, Черкаській, Рівненській та Хмельницькій областях забезпеченість комп’ютерним і мультимедійним обладнанням у межах від 20% до 53%.

Якщо оцінювати за 5-бальною шкалою матеріально-технічне забезпечення закладів освіти з навчального предмета «Захист України», то визначено такі рівні:

Засновник (орган управління освітою) зобов’язаний забезпечити утримання та розвиток матеріально-технічної бази заснованого ним закладу освіти на рівні, достатньому для виконання вимог стандартів освіти та ліцензійних умов. Проте за останні три роки матеріально-технічна база оновлювалася лише у 52% закладів освіти, охоплених вивченням. Майже не оновлювалася матеріально-технічна база за останні три роки у закладах освіти Рівненської, Сумської, Черкаської та Чернігівської областей. У 35% закладів освіти засновник взагалі не вживав заходів щодо облаштування й оснащення навчальних кабінетів з предмета «Захист України». При цьому керівники 54% закладів офіційно зверталися до засновника щодо покращення навчальної бази з предмета «Захист України».

Керівники закладів освіти висловили свої думки щодо можливих ефективних шляхів підвищення якості організації освітнього процесу з навчального предмета «Захист України»:

Державна служба якості освіти України за результатами вивчення надала свої рекомендації щодо підвищення якості освітнього процесу з навчального предмета «Захист України» керівникам закладів освіти і їх засновникам.

Довідково:

Вивчення проведене у 257 закладах освіти (у середньому по 10 шкіл у кожній області), з яких 174 у міській (68%) та 83 у сільській (32%) місцевостях. В охоплених вивченням закладах освіти кількість 10-х класів становить 481 (11 643 учнів), 11-х класів – 487 (11 248 учнів), що складає 5% від загальної кількості здобувачів освіти 10-11-х класів.