Нові правила, старі проблеми: у НААУ обговорили роботу ЕКОПФО та ВЛК

Реформа медико-соціальної експертизи та військово-лікарських комісій змінила процедури, але не зняла практичних питань. Люди стикаються з невидачею документів, формальними рішеннями, затягуванням оцінювання та труднощами з доведенням реального стану здоров’я у конкретних життєвих ситуаціях.

Ці питання дослідили під час круглого столу «Проблемні питання ЕКОПФО та ВЛК», організованого Комітетом НААУ з питань захисту прав осіб з інвалідністю спільно з громадськими організаціями.

Учасники говорили про реформу МСЕК, практику оскарження рішень ВЛК та експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи (ЕКОПФО), а також про проблеми, з якими стикаються військовозобов’язані, військовослужбовці й цивільні особи з інвалідністю.

Реформа під питанням

Відкрив зустріч голова Комітету НААУ Олександр Вознюк, пояснивши, що її мета — обговорити нові тенденції у реформуванні ВЛК та системи оцінювання функціонування осіб, а також помилки, які виникають під час реалізації цієї реформи. Він окреслив головні питання дискусії: чи відбулася реформа, чи покращилися рішення експертних команд, чи задоволені пацієнти й лікарі, чи стало менше витрат часу та чи залишилися недоліки.

Також О.Вознюк згадав про участь у роботі з Міністерством охорони здоровʼя, департаментами та науковцями над Законом №4170-IX від 19.12.2024 щодо реформування медико-соціальної експертизи та впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, а також над постановою Кабміну від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».

Окремо адвокат звернув увагу на реформування ВЛК. За його оцінкою, саме цей напрям є одним із найскладніших, а найважче зміни просуваються у взаємодії з Міністерством оборони.

Довідка, якої немає

На оскарженні рішень ВЛК при ТЦК та СП під час призову на військову службу та щодо військовослужбовців зосередилася членкиня ради Комітету Іванна Костракевич. Вона нагадала, що комісія ухвалює постанови, які оформлюються у формі довідки або свідоцтва про хворобу, а строк оскарження становить один місяць.

Однією з практичних проблем адвокатка назвала те, що під час призову військовозобов’язаним, за її словами, не видають довідки ВЛК, хоча документи формуються в електронному форматі. Через це адвокати змушені витребовувати їх у ТЦК, а людина фактично не має на руках документа, який може оскаржити. На її думку, довідки ВЛК мали б бути доступні в електронній формі у «Резерв+», оскільки втрата паперових документів надалі ускладнює відновлення виписок і медичних матеріалів.

Окремо І.Костракевич звернула увагу на роботу з медичними даними. Вона зазначила, що з 2025 року медичні документи комунальних і державних закладів формуються в Єдиній системі охорони здоровʼя (ЄСОЗ), а члени ВЛК під час огляду можуть бачити відомості про стан здоров’я військовозобов’язаного. Водночас, за її словами, на практиці не всі члени ВЛК враховують ці дані або належно оцінюють наявні захворювання та ступінь їх прояву.

Як приклади вона навела ситуації, коли медичні документи містили відомості про захворювання, але вони не були належно відображені у висновку ВЛК, а також кейс, у якому особу після психіатричного лікування визнали придатною до військової служби попри наявні медичні документи в ЄСОЗ.

Не діагноз, а функції

Рішення ЕКОПФО перебуває на межі медицини і права, а якість первинного рішення часто визначає, чи виникне надалі судовий спір. Таку тезу висловив член ради Комітету Олег Романішин, який наголосив, що адміністративне оскарження є тим механізмом, у межах якого реально переглядається суть медичної оцінки, тоді як суд не переоцінює функціональний стан особи і переважно перевіряє процедуру. Тому, за його словами, значення має не лише саме первинне рішення, а й зміст скарги, яку подає пацієнт або його представник.

Серед проблем О.Романішин назвав те, що рішення ЕКОПФО фактично є табличним документом із мінімальним обсягом мотивування. Через це пацієнт не розуміє причин відмови у встановленні групи інвалідності чи причинного зв’язку, адвокат не бачить, що саме оскаржувати, а лікар, який формував направлення, не бачить, де його висновок не був врахований і як співвіднесено діагноз із групою інвалідності.

Ключовою помилкою спікер назвав плутанину між діагнозом і порушенням функцій. Він пояснив, що після реформи ЕКОПФО оцінює не саму хворобу, а те, як вона обмежує повсякденне життя людини: самообслуговування, пересування, роботу, комунікацію, навчання тощо. Якщо такі обмеження не зафіксовані в первинній медичній документації, відсутнє матеріальне підґрунтя для позитивного рішення ЕКОПФО.

Цивільні поза фокусом

Денис Сухотін із Закарпатського обласного товариства осіб з інвалідністю звернув увагу, що проблематика ВЛК стала більш помітною не лише через кількість питань, а й через активність військових в оскарженні рішень щодо стану здоров’я. Водночас люди з вродженою інвалідністю або інвалідністю, не пов’язаною з військовою службою, часто мають менше психологічних сил і можливостей для боротьби з проблемами у медичній сфері.

Впровадження ЕКОПФО, на думку спікера, ускладнило проходження процедур, зокрема через повільність системи та технічну неготовність частини лікарів до цифровізації. Як приклад Д.Сухотін навів ситуацію жінки з вродженою інвалідністю за зором, якій потрібно було оновити стару довідку МСЕК і отримати новий висновок, але процес тривав із березня, а направлення на ЕКОПФО вона так і не отримала. За його словами, проблема почалася з того, що лікар не знав, як зафіксувати випадок в електронній системі.

Серед інших прикладів він назвав випадок, коли людині через погіршення стану здоров’я потрібно було замість милиць отримати крісло колісне, але проходження відповідної процедури тривало 12 місяців. Також ішлося про внутрішньо переміщену особу за кордоном, яка подала до українських лікарів німецькі медичні документи з офіційним перекладом, однак лікарі не знали, як із ними працювати.

Д.Сухотін наголосив, що для людей з інвалідністю важливий не формальний перелік нормативних актів, а зрозумілий практичний маршрут: від початку процедури до отримання результату.

***

Підсумовуючи дискусію, О.Вознюк зазначив, що практичні кейси збираються для того, аби змінювати правила і спрощувати процедури для всіх сторін. За його словами, система ЕКОПФО залишається недосконалою, а частина лікарів сприймає її як додаткове технічне навантаження. Водночас війна прискорила розвиток медичного права, тому нові правила у цій сфері мають формуватися з урахуванням реальних ситуацій, з якими стикаються пацієнти, лікарі та адвокати.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.