Ольга Стефанішина розповіла про пріоритети діалогу з ЄС щодо зеленого курсу на наступний рік

У рамках «зеленого діалогу» з ЄС на початку 2022 року Україна буде концентруватись на питаннях залучення ресурсів для зеленої трансформації у рамках великого європейського інвестиційного плану, який був анонсований в рамках Східного партнерства, а також над створенням платформи для комунікації з міжнародними фінансовими інституціями щодо «зеленого» фінансування.

Про це розповіла Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час круглого столу «Що потрібно знати про діалог щодо Green Deal між ЄС та Україною?»

«Під час Саміту Східного партнерства було анонсовано 5 флагманських ініціатив для України, кожна з яких стосується зеленої трансформації – це інвестиції в інфраструктуру і логістику, питання енергоефективності та водню», – сказала Ольга Стефанішина.

Інші пріоритетні напрями наступного року: справедлива трансформація вугільних регіонів, енергоефективність та імплементація Другого Національно-визначеного внеску (НВВ-2).

«Робота над розробкою НВВ-2 здійснювалась з міжнародними партнерами і доступ до фінансових, в тому числі кредитних ресурсів, задля забезпечення досягнення його мети є ключовим елементом наших перемовин», – додала урядовець.

Ольга Стефанішина акцентувала, що зараз Єврокомісія майже кожного кварталу вносить пропозиції щодо нового регулювання, директив та регламентів, які встановлюють умови функціонування єдиного ринку ЄС.

«Цей пакет рішень називається «fit for 55», і він спрямований на прискорення досягнення мети кліматичної нейтральності, визначеної самим ЄС. Для того, аби бути частиною цього процесу, формувати відповідним чином національні політики, Україна започаткувала з ЄС спеціальний діалог, у рамках якого ми сьогодні обговорюємо секторальні питання зеленої трансформації», – пояснила Ольга Стефанішина.

Віце-прем’єр-міністр зазначила, що Україна за останній рік провела перемовини з широким колом стейкхолдерів, зокрема депутатами Європарламенту та Європейською комісією, що дозволило враховувати позицію України при формуванні рішення щодо Механізму прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ).

«Тепер рішення, яке може бути ухвалене по СВАМ, враховує зобов’язання країн, які мають Зони вільної торгівлі. Також є окрема позиція щодо країн, які є членами Енергетичного співтовариства, адже вони погодились формувати спільні енергетичні ринки», – пояснила Ольга Стефанішина.

У свою чергу заступник керівника Генерального директорату з питань сусідства та переговорів із розширення та керівник групи Європейської Комісії з підтримки України Катаріна Матернова зазначила, що нещодавнє збільшення вуглецевого податку в Україні втричі є дуже чітким кроком, який показує, що Україна рухається у правильному напрямку.

Віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина закликала український бізнес формували власні стратегії декарбонізації та визначати пріоритети щодо зеленої трансформації, оскільки це відкриватиме найбільшу кількість можливостей для залучення додаткового фінансування на відповідні заходи.

Нагадаємо, що під час Саміту Східного партнерства були підписані перші інвестиційні угоди у рамках економічного та інвестиційного плану для України:

- ЄІБ інвестує в Україну 58 млн євро на покращення системи професійно-технічної освіти.

- ЄІБ додатково спрямує 20 млн євро, що будуть доступні в місцевій валюті та передані Укрексімбанку для розширення доступу місцевих МСП до фінансування.

- Грант ЄС у розмірі 5,2 млн євро сприятиме реалізації кредиту ЄІБ у розмірі 300 млн євро, спрямованого на підвищення енергоефективності приблизно в 1000 громадських будівлях, включаючи лікарні, школи, будинки культури та дитячі садки.