Ордер є дійсним і без номеру справи - Верховний Суд
Чинне законодавство не містить вимоги про те, що в ордері на надання правничої допомоги повинно бути зазначено номер кримінального провадження, в якому адвокат має повноваження на надання допомоги, і процесуальний статус клієнта.
Такий висновок зробив Касаційний кримінальний суд Верховного Суду. Відповідну постанову від 19.11.2024 у справі № 757/37682/23-к суд уключив до чергового огляду актуальної судової практики.
Апеляційний суд повернув апеляційну скаргу у кримінальному провадженні як таку, що подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу. Обґрунтовуючи своє рішення суд вказав, що скарга подана захисником, який належним чином не підтвердив своїх повноважень. Адже ордер, долучений ним до апеляційної скарги, не містив посилання на те, у якому саме кримінальному провадженні адвокат має повноваження на надання правничої допомоги, і на процесуальний статус особи, якій надається відповідна допомога. Це начебто позбавило суд можливості пересвідчитися, що апеляційну скаргу подано дійсно уповноваженою на те особою.
Оскільки адвокат уважав, що апеляція безпідставно ухвалила таке рішення, він подав касаційну скаргу. І ККС став на бік захисника, відзначивши, що висновок нижчого суду спростовується матеріалами провадження.
Колегія суддів нагадала, що згідно з ч. 2 ст. 26 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ордер - це письмовий документ, що у випадках, встановлених законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським обʼєднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.
Положення про ордер на надання правничої допомоги, затверджене рішенням РАУ від 12.04.2019 № 41, не містять вимоги щодо необхідності зазначення в ордері номера кримінального провадження, в якому адвокат має повноваження на надання правничої допомоги, і процесуального статусу особи, якій надається відповідна допомога.
Як убачалося з матеріалів провадження, апеляційну скаргу на вирок місцевого суду щодо засудженого було подано адвокатом, повноваження якого підтверджувалися копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордером на надання правничої допомоги засудженому. Отже, дійшли висновку високі судді, адвокатом підтверджено свої повноваження на участь у кримінальному провадженні відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу. А апеляційний суд, ухвалюючи рішення про повернення апеляційної скарги захисника, не врахував вимог процесуального закону та дійшов передчасного висновку про наявність підстав для її повернення.
З цих міркувань ухвалу апеляційного суду було скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.