Останні три роки стали випробуванням для України, проте боротьба триває і потребує мобілізації всіх ресурсів та максимальної міжнародної підтримки, — Олександр Корнієнко виступив перед представниками ПА ОБСЄ

Перший заступник Голови Верховної Ради України Олександр Корнієнко взяв участь у спільному засіданні Бюро Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ та Спеціального комітету ПА ОБСЄ «Парламентська група підтримки України». Захід відбувся в українському Парламенті 12 лютого за участі Президентки ПА ОБСЄ Пії Кауми та Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця.
Сторони обговорили низку критично важливих питань, що потребують невідкладних дій. Зокрема, йшлося про повернення примусово депортованих українських дітей і тисяч цивільних заручників, яких незаконно утримує росія. Окрему увагу приділили питанням використання росією дезінформації та кібератак, жорстокого поводження з військовополоненими, а також відповідальності агресора за всі скоєні злочини — як минулі, так і теперішні, зокрема щодо депортації кримських татар.
У своєму виступі перед представниками Парламентської асамблеї ОБСЄ Перший заступник Голови Верховної Ради України наголосив, що вже третій рік поспіль Україна протистоїть зовнішній агресії, яка становить серйозну загрозу не лише для України, а й для всієї Європи в довгостроковій перспективі.
Він зазначив, що ці три роки стали випробуванням для країни, проте боротьба триває і потребує мобілізації всіх ресурсів та максимальної міжнародної підтримки. Після початку повномасштабного вторгнення законодавча діяльність набула особливої інтенсивності – Парламент працював у режимі максимальної концентрації, ухвалюючи критично важливі рішення для воєнного часу. Приймати закони доводилося швидко, оскільки існувала реальна загроза атак на Верховну Раду.
Олександр Корнієнко поінформував представників ОБСЄ про постійні ракетні та дронові атаки ворога, зокрема про ранковий обстріл столиці, що стався за декілька годин до зустрічі з делегацією Асамблеї в українському Парламенті. Він підкреслив, що росія веде масштабні атаки, зокрема на цивільні та енергетичні об’єкти України. Водночас Україна високо цінує фінансову та технічну допомогу міжнародних партнерів у відновленні критичної інфраструктури, зокрема енергетичної системи.
Окрему увагу Перший віцеспікер звернув на використання росією дезінформації та кібератак як елементів гібридної війни, що створює серйозну загрозу для безпекової системи України. У відповідь держава посилює інформаційну безпеку, зокрема шляхом розширення правової бази у співпраці з міжнародними партнерами. Україна вже має успішні приклади такої співпраці з іншими країнами.
Україна щиро вдячна міжнародним партнерам за військову та фінансову підтримку, а також за ухвалення резолюцій та активний пошук рішень щодо припинення російської агресії проти України. Олександр Корнієнко подякував членам парламентів регіону ОБСЄ за рішучість залишити росію в міжнародній ізоляції, допоки не буде припинено збройну агресію проти України, виведено окупаційні війська з української території у міжнародно визнаних кордонах, включно з Автономною Республікою Крим та м. Севастополь, та притягнено винних до відповідальності згідно з міжнародним правом. Саме про це свідчать численні документи Парламентської асамблеї ОБСЄ, прийняті впродовж 2014-2025 років, та які стали реакцією на агресію рф проти України.
«Вдячні за надану підтримку впродовж цих років. Адже результати наших сьогоднішніх спільних дій визначатимуть майбутнє і безпеку всього Європейського континенту», — резюмував Перший віцеспікер.
Довідково:
До складу Парламентської асамблеї (ПА) ОБСЄ входять 323 депутати парламентів 56 держав-учасниць ОБСЄ. Ватикан, який не має власного парламенту, може направляти на зустрічі в рамках ПА ОБСЄ одного свого представника у статусі почесного гостя.
Основним завданням Асамблеї є сприяння міжпарламентському діалогу, який відіграє важливу роль у загальних зусиллях з реагування на виклики та загрози миру і стабільності.




