Пам’ять про жертв голодоморів – наша незагойна рана
1932-1933 роки — символ національного болю, скорботна сторінка в українській історії.
На найродючішій землі у центрі континенту родинами, вулицями, цілими селами мільйони людей гинули повільно у муках найстрашнішою смертю. З нашим працелюбним, вільнодумним і волелюбним народом радянська влада боролася голодом, терором і репресіями Це був геноцид, вчинений проти українського народу тоталітарним режимом.
Називають різні цифри жертв Голодомору 1932-1933 років — від 3,9 до 7 мільйонів. Але всі ми розуміємо одне — це велика трагедія в нашій історії. Щодня на землі, що називали «житницею Європи», вмирало близько десяти тисяч людей — понад 400 щогодини!
Ми маємо навічно зберігати пам’ять про замучених голодною смертю наших братів і сестер під час організованих комуністичним режимом голодоморів у 1921–1923,1932-1933,1946–1947 роках.
Вшануємо світлу пам’ять жертв цього страшного злочину!
Запалімо свічку!
Збережемо пам’ять!