Після 8 місяців полону повернувся до служби на Чорнобильській АЕС: історія нацгвардійця із зони відчуження

Життя військовослужбовця 28 Чорнобильського полку Національної гвардії України Олексія тісно переплетене з історією Чорнобильської зони - від дитячих спогадів про катастрофу до служби на одному з найнебезпечніших ядерних об’єктів.

26 квітня 1986 року, коли сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції, Олексію було лише 9 років. Того дня він, як і тисячі інших дітей, не до кінця усвідомлював масштаб трагедії. Школу, в якій він навчався, евакуювали на Сумщину, де учні завершували навчальний рік уже далеко від дому. Цей досвід назавжди закарбувався в пам’яті Олексія.

Минуло багато років, і доля знову привела Олексія до Чорнобильської зони. Але цього разу - як військового Національної гвардії України, який сам став на захист. Він почав службу на стратегічному об’єкті, контролюючи безпеку території.

24 лютого 2022 року Олексій перебував на своєму робочому місці на Чорнобильскій АЕС. Саме там його й застало повномасштабне вторгнення росії в Україну. Цей день, за його словами, розділив життя на «до» і «після». Російські окупанти швидко зайшли на територію ЧАЕС і захопили її, взявши під контроль як персонал станції, так і військовослужбовців.

У документальному фільмі «Під атомним вітром» Олексій згадує перші дні окупації та вимоги загарбників:

Наприкінці березня 2022 року Олексія разом із побратимами вивезли за межі України, а саме у Білорусь. Він опинився у ворожому полоні в Брянській області, де провів довгих вісім місяців. Це був важкий період випробувань, невизначеності та боротьби за виживання.

Після звільнення з неволі і повернення додому Олексій пройшов реабілітацію, та вирішив не залишити службу в НГУ. Він знову став до виконання обов’язків, повернувшись у стрій та до Чорнобильської зони - місця, яке стало частиною його долі.

Сьогодні він продовжує службу і водночас живе з надією на повернення своїх побратимів, які досі перебувають у полоні. Його історія - це приклад витримки, вірності присязі та незламності духу, що визначає українських військових.

● Більше дивіться у документальному фільмі Міністерства внутрішніх справ - «Під атомним вітром»

● Читайте історію рятувальника Любомира Целепа, який несе службу в Чорнобильській зоні 18 років

Департамент комунікації МВС