Прикордонник Василь Шевчук вперше за 40 років побував у покинутому будинку в Чорнобильській зоні

Василь Шевчук народився і виріс у невеликому поліському селі Корогод, що всього за 15 кілометрів від Чорнобиля, він змалку був тісно пов’язаний із землею, яка згодом стала символом найбільшої техногенної катастрофи.

У квітні 1986 року Василю було лише 17 років. Він навчався у медичному училищі в самому Чорнобилі й, як завжди, приїхав на заняття. Але 26 квітня стало переломним днем. Студентів швидко відпустили, попередивши, що навчання призупиняється на декілька днів. Ніхто тоді не міг уявити масштабу трагедії.

Василь Шевчук на фоні закинутого медичного училища, м. Чорнобиль

Повернувшись додому, юнак піднявся на горище свого будинку, а звідти він побачив палаючий четвертий енергоблок ЧАЕС - моторошне видовище, яке назавжди закарбувалося в його пам’яті. Згодом родина Шевчуків, як і тисячі інших, була змушена покинути рідний край.

Покинутий будинок у селі Корогод (Чорнобильська зона)

Попри всі труднощі, Василь не відмовився від своєї мети - він закінчив медичне училище, щоправда вже в іншому місті. Все життя працював фельдшером, допомагаючи людям і залишаючись вірним обраній професії. Але в серці завжди жила мрія - повернутися додому, у покинуте село дитинства. Він навіть був готовий стати самопоселенцем, аби знову жити на рідній землі. Та історія розпорядилася інакше.

Василь Шевчук прогулюється по місту Чорнобиль біля училища, де навчався

У 2022 році, коли почалося повномасштабне вторгнення росії в Україну, Василь замислився: як він може бути корисним своїй державі? Відповідь прийшла через рекрутинг, він вступив до лав Державної прикордонної служби України. І доля зробила символічне коло: місцем його служби стала саме Чорнобильська зона відчуження. Там він працює фельдшером, допомагаючи військовим і продовжуючи свою справу життя.

Закинута будівля медичного училища у місті Чорнобиль

Однак за час служби у зоні відчуження у Василя ніколи не було нагоди побачити свій дім, покинуті стіни рідних кімнат та на мить знову стати 17-річним хлопцем. 

Під час зйомок документального фільму «Під атомним вітром» знімальна група Департаменту комунікації МВС відправились разом із Василем Шевчуком у село Корогод.

Василь Шевчук на місці своєї кімнати в покинутому будинку у с. Корогод

Він вперше за 40 років знову зазирнув у знайомі вікна, побачив двір, де минуло його дитинство та 50-річну яблуню, яку пам’ятає ще маленьким молодим деревом. Це було не просто повернення. Це була зустріч із минулим, яке, попри роки і випробування, залишилося частиною його самого.

Покинуті речі у Чорнобильській зоні

Більше про емоції прикордонника дивіться у документальному фільмі  «Під атомним вітром» Міністерства внутрішніх справ.

Департамент комунікації МВС